Page 141 - 4304

укладають шарами 25-30 см на розчищеному рівному майданчику

(рис. 3.11), ущільнюючи кожен шар катками.

1 – дренажний лоток, 2 – бетон, 3 – асфальт, 4 – битий камінь,
5 – ґрунтовий насип

3
Рисунок 3.11 – Фундамент під резервуар об’ємом 50 тис. м

Товщина ґрунтового підсипання коливається від 2 м до
декількох сантиметрів залежно від наявності м'якого, або скельного
ґрунту. На поверхню ґрунтового підсипання насипають шар битого

гранульованого каміння, яке потім обробляється бітумом під
тиском. Цьому шару надають нахил 2° від центра основи до краю.
По периметру основи встановлюють фундамент у вигляді
бетонного кільця шириною 1 м і висотою 300-350 мм з легким

армуванням.
Поверхню основи покривають гідрофобним шаром товщиною
2 см. Як матеріал для гідрофобного шару використовують асфальт.

На окраїні основи фундаменту встановлюють дренажний лоток,
який зв’язаний з загальною дренажною системою резервуарного
парку.
Фундаменти під резервуари виконує будівельна організація і

після закінчення будівельних робіт приймає монтажна організація
за актом. Будівельна організація представляє акти на виконані

роботи з будівництва основи, дані про матеріал і склад
гідрофобного шару, а також міцно закріплені знаки, які фіксують
основну вісь резервуару і його центр. В процесі приймання
фундаменту перевіряють: розміри і горизонтальність поверхні

фундаменту. Горизонтальність поверхні визначають нівелюванням
не менше ніж у восьми точках, але не рідше ніж через 6 м;
однорідність ізоляційної суміші; нахил відкосів і риштування.

141