Page 271 - 4303

з'єднаний з нею системою пружин. Привод вібратора здійснюється

електродвигуном 4 за допомогою клиноремінної передачі.

Рисунок 8.4 – Схема установки вібраційного проколювання

Вібратор представляє собою зварений металевий корпус з
наскрізним отвором всередині, через який може проходити труба-
патрон 7, обладнана наконечником 8. На передній та задній стінках

корпусу є затискач для жорсткого кріплення труби, щоб у процесі
проколювання вона складала одне ціле. Всередині вібратора в
підшипниках обертаються вали з закріпленими на них дебалансами
– неврівноваженими масами. Число витків обов'язково парне: два,

чотири і більше, в залежності від конструкції установки. Вали
кожної пари з'єднані між собою шестернями, які забезпечують їх
спільне синхронне обертання в різні сторони. При обертанні

дебалансів виникають центробіжні сили, які складаючись,
створюють знакозмінну сумарну силу, що називається збудною
силою вібратору. Ця сила змінюється за гармонічним законом і
заставляє вібратор і приєднану до нього трубу-патрон здійснювати

вимушені гармонійні коливання вздовж осі труби.
Робочий процес проходить таким чином. Трубу з конусним
наконечником, діаметр якого перевищує діаметр труби на 15-20 см,

заводять у вібратор так, щоб її наконечник вперся в передню стінку
котлована, а візок з вібратором встановлюють у крайнє заднє
положення. Вібратор з'єднують з трубою, вмикають його і

починають проходження. Коли візок досягне переднього краю
рами, лебідку та вібратор вимикають, звільнюють трубу,
пересувають візок знову в заднє положення. Цикл повторюють до

виходу наконечника в прийомний котлован.
Направлене коливання вздовж осі, що створює вібратор,
зменшує сили бокового тертя і сприяє більш успішному подоланню

271