Page 270 - 4303
P. 270

Під час проведення робіт відкривають робочий котлован, задні

            стінки якого кріпляться дерев'яними брусками 7, на які опираються
            поперечні  балки  6.  В  утворену  таким  чином  трубу  упирається
            башмак  5,  в  центрі  якого  є  отвори  для  проходження  труби  1.  До
            опорного  башмака  кріпиться  домкрат,  що  складається  із

            гідроциліндрів  3  і  двох  затискних  хомутів  2  і  4.  Перший  хомут
            служить  для  передачі  трубі  напірних  зусиль,  а  другий –  для
            заклинювання            труби        під     час      зворотного          ходу      штоків

            гідроциліндрів. Гідроциліндри живлять мастильний насос високого
            тиску, що приводиться в дію бензиновим двигуном. При вмиканні
            домкрата  його  штоки,  пересуваючись  вперед,  натискають  на
            обойму  переднього  хомута  2,  яка  затискає  клиновими  сухарями

            трубу і просуває її до вибою. При зворотному ході штоків домкрату
            клинові сухарі переднього хомута звільнюють трубу і ковзають по
            ній,  пересуваючись  в  протилежному  напрямку.  Потім  труба

            стискається в іншому місці і робочий процес повторюється.
                  Швидкість проколювання складає 6-12 м у зміну при бригаді із
            чотирьох чоловік. Необхідні напірні зусилля при прокладанні труб
            цим  методом  досягають 2 000  кН  і  більше.  Для  сприйняття

            реактивних  зусиль  у  задній  частині  котловану  монтують  настійні
            стінки.

                  На  розробку  котлованів,  кріплення  їх  стінок  і  спорудження
            напорів затрачується більше часу, ніж на сам процес проколювання.
            Крім того, ймовірність викривлення свердловини в процесі роботи
            методом  статично  прикладеного  осьового  зусилля  найбільша  у

            порівнянні з усіма відомими методами.
                  Машини  для  прокладання  труб  методом  вібраційного
            проколювання застосовують тоді, коли необхідно зменшити напірні

            зусилля або підвищити швидкість робіт. Суть методу в тому, що на
            трубу  в  процесі  проколювання  крім  статистичної  діє  знакозмінне
            (вібраційне)  навантаження.  При  цьому,  до  основного  обладнання,
            яке  використовують  для  проколювання,  додають  вібратор,

            вмонтований  у  робочу  головку,  або  під'єднаний  до  зовнішнього
            кінця труби.
                  Принципову  схему  машини  наведено  на  рисунку 8.4.  Вона

            складається із направляючої рами 2, візка 5, вібратора направленої
            дії  3  і  лебідки  1.  Переміщення  візка  по  направляючій  рамі
            здійснюється  тяговим  зусиллям  лебідки  через  поліспаст  за
            допомогою  лебідки  6.  Вібратор,  розташований  всередині  візка,


                                                         270
   265   266   267   268   269   270   271   272   273   274   275