Page 90 - 4297

де Q ф ,P 1 ,P – фактичні (вимірювані) значення відповідно
2
3
об’ємної витрати (млн.м /д), початкового і кінцевого абсолю-
тних тисків (МПа)
Величини ,λ z розраховуються на основі реальних даних
відповідно за формулами (4.53) і (2.9).
Користуючись звичайними методами визначення відно-
сних похибок, із формули (4.38) отримаємо

δp ⋅ε 2 +δp
δ E = 5 , 0 ⋅δT + 5 , 0 ⋅δz +δq ф + 1 ε 2 − 1 2 , (4.58)

p
де =ε 1 .
p 2
Величини δ q ф , p δ 1 , p δ 2 визначаються класом точності
приладів для вимірювання витрати Q , тисків P і P . Крім
1
2
ф
того, вплив похибок вимірювання тисків залежить від відно-
шення ε . Враховуючи клас точності приладів, встановлених
на трасі, визначають, за показами манометрів, довжину ділян-
ки газопроводу, на якій відношення тисків ε забезпечує при-
пустиме значення сукупної похибки вимірювання тисків.

4.4 Середні значення параметрів потоку газу в газопроводі.
Гідравлічні розрахунки вимагають знання середніх зна-
чень температури і тиску газу на розрахунковій ділянці. Крім
того, ці середні значення використовуються для визначення
кількості газу в газопроводі. При детальних розрахунках сере-
дні значення температури і тиску потрібні для визначення се-
редньої теплоємності газу, середньої в’язкості, середніх зна-
чень коефіцієнтів Джоуля-Томсона і стисливості.
Залежно від способу гідравлічних розрахунків визнача-
ють середні арифметичні або середні інтегральні значення те-
мператури і тиску. Застосування ЕОМ дає змогу проводити
розрахунки газопроводу послідовно короткими відрізками,
визначаючи температуру і тиск із заданим кроком по довжині
трубопроводу. Такий метод розрахунку зручний при визна-
ченні місця можливого утворення гідратів, кількості газу у
діючому газопроводі. Це єдино можливий метод, коли вико-
92