Page 84 - 4297

 ax +C 3 ( ⋅ T 1 −T x )  
 −
T x =T 0 + ( −TT n 0 )⋅e   1 +C 3 ⋅ 0 T   . (4.39)
За умови x = одержуємо формулу кінцевої температури
l
 al +C 3 ( ⋅ T 1 − 2 T )  

T 2 =T 0 + ( −TT 1 0 )⋅e   1 +C 3 ⋅ 0 T   . (4.40)
Оскільки невідомі знаходяться в правих частинах рів-
нянь (4.39), (4.40), користуються методом послідовних на-
ближень.
У магістральних газопроводах, як і при гідравлічних ро-
зрахунках, зміни кінетичної енергії практично не впливають
на температуру газу. У цьому випадкуC 3 = 0 , і ми отримуємо з
рівняння (4.40) узагальнену формулу Шухова

T = T + (T − T 0 )e − al . (4.41)
1
2
0
Для рівнинних ділянок газопроводу (коли різниця відмі-
h
ток ∆ згідно з існуючими нормами не перевищує 100 м)
приймаємо C 5 = 0 , і тоді
C
T = T − 4 . (4.42)
0
0
a
Якщо не враховувати ефект Джоуля-Томсона, то C 4 = 0 і
у формулі (4.41) замість зведеної температури T користують-
0
ся реальним значенням температури ґрунту T .
0
Температура газу в будь-якій точці однониткового газо-
проводу, згідно з діючими нормативними документами [2],
слід визначати за такими залежностями:
2
п
T = T + (T − T 0 ) e⋅ − ax − D ⋅ Р − Р к 2 ⋅ 1 e − ax ), (4.43)
( −
1
0
2
i
⋅ 2 aL⋅ P ср
де D – середне значення коефіцієнта Джоуля-Томсона,
i
К ;
МПа
86