Page 158 - 4297

жиму. При цьому послідовно застосовуються залежності (5.3),
(5.1), (5.9) для розрахунку зведених або реальних параметрів.
У характеристиці другого типу застосовують параметри
режиму, близькі до реальних (наприклад, витрата вимірюється
3
у млн.м /д). Крім того такі характеристики будують для двох
або трьох нагнітачів, що працюють послідовно. Це значно
прискорює наближені розрахунки режимів, коли нагнітачі
працюють послідовно-паралельно.
У зарубіжній практиці застосовують графічну характе-
ристику нагнітача, збудовану в координатах “об’ємна витрата
за умови всмоктування” Q і “адіабатичний напір” H ад . На
вх
поле характеристики наносять сім'ю кривих адіабатичних
ККД (рис. 5.13) і криві чисел обертів (абсолютних або віднос-
них). Особливістю цієї характеристики є те, що нею користу-
ються аналогічно характеристикам насосів, безпосередньо за-
стосовуючи реальні параметри режиму: при заданих об'ємній
витраті за умов всмоктування і обертах за графіком визначає-
мо адіабатичний напір (питому роботу) і адіабатичний ККД.
Користуючись відомими з термодинаміки залежностями

k  k −1 

H = z ⋅R ⋅T ⋅  ε k −1 , (5.12)
вх
вх
ад
k −1    
H M
N = ад , (5.13)
i
η ад
Визначаємо ступінь підвищення тиску і внутрішню по-
тужність нагнітача. При відомому значенні ε визначаємо тиск
і температуру на виході нагнітача.

160