Page 156 - 4297

ло обертів робочого колеса (як правило, відносне),склад газу.
Спочатку визначається реальна об'ємна витрата за умов всмо-
ктування і далі за формулою (5.2)- зведена витрата. Для запо-
бігання можливого помпажу зведена витрата повинна бути бі-
льшою щонайменше на 10 % порівняно з мінімальною витра-
тою на характеристиці, у противному разі треба зменшити
(якщо це можливо) задані спочатку відносні оберти. Ліва ме-
жа витрат зазвичай приймається, виходячи з можливого міні-
мального значення політропічного ККД (η пол ). Далі за фор-
мулою (5.1) визначають відносне зведене число обертів n і
зв
за графіком знаходять ступінь підвищення тиску ε . За фор-
мулою P вих = ε P визначають тиск на виході нагнітача і порі-
вх
внюють його з максимально допустимим тиском на виході.
Якщо P вих > P max , понижуємо оберти (якщо це можли-
во) і знову виконуємо всі операції розрахунків спочатку. Якщо
виконується умова P вих ≤ P max , визначаємо за графіком політ-
ропічний ККД і відносну внутрішню потужність
[N i / ρ вх ] як функції зведеної витрати за умов всмоктування.
зв
Внутрішню потужність нагнітача вираховуємо за формулою

3
 N   n 
N i = ρ вх  i     , (5.10)

ρ
n
 вх  вх  н 
де n — реальне число обертів; n — номінальне число обер-
н
тів.
Потужність на валу привода одержуємо як суму внутрі-
шньої потужності і потужності механічних втрат. Остання за-
лежить від типу і потужності привода і знаходиться в межах
100-600 кВт. Потужність нагнітача на валу порівнюють із реа-
льною потужністю привода (ГТУ), яка залежить від його тех-
нічного стану і погодних умов.

158