Page 58 - 4292

дала (бідняк) (скоринка) (хліб). Ось чому вона потрапила до (пекло). Та Христос
розумів, що (Петром) не міг не любити свою матір.
Прикликавши (Ангел), Божий Син наказав йому вознести Петрову матір з (пекло)
до (рай). А сам, узявши (Апостол) під (рука), підвів його до (край) (прірва), у якій
юрмилися (грішник).
Ангел спритно підхопив стару й підняв у (повітрям). Святий (Петрові) полегшено
зітхнув. Ще більше зрадів він, побачивши, як кілька (грішник) ухопилися за ту, кого
Ангел поніс до раю. Завдяки (мати) хтось урятується від вічних (мука)!
Раптом Петро побачив, що стара намагається вивільнитися від тих, хто повис на
ній. Одне за одним падали (бідолаха) у провалля.
Тим часом Ангел піднімався все повільніше. Здавалося, чим легшим ставав
(вантажу), тим важче було його піднімати. Єдина (грішниці) ще трималась за стару
(жінка). Ангел майже вилетів з (прірва), і Петро простягнув (рука), щоб підхопити
матір. Тут старій вдалося вивільнитися з (обійми) бідолашної. Нещасна впала у
(безодня). Ангел безпорадно змахнув (крило), (рука) його обвисли, і Петрова матір
полетіла вниз.
Невтішно заридав (Апостола). Сумний та мовчазний стояв біля нього Христос.

57