Page 146 - 4291
P. 146

розчини  з  підвищеною  фільтрівністю  (проникною  здатністю),  до  яких
            відносять кислотний розчин, що оброблений гідрофілізуючими ПАР для
            нагнітальних  свердловин,  газовані  кислоти  (з  переважним  вмістом
            рідинної фази) і кислотні аерозолі (з переважаючим вмістом газової фази).

            Як  газову  фазу  використовують  азот (азотосолянокислотне  оброблення),
            який  зумовлює  зниження  корозійної  активності  і  вибухо-небезпечності,
            вуглекислий  газ  (підвищується  розчинна  здатність  суміші),  повітря,

            вуглеводневий  газ.  Оброблення  з  використанням  газу  називають
            газокислотним, а з використанням піни – пінокислотним.
                   Зниження  корозії  обладнання  і  збільшення  глибини  оброблення
            пласта  можна  досягти  застосуванням  технології  з  утворення  кислотних

            розчинів  у  свердловині  або  в  пласті.  Технологія  базується  на  реакції
            розчину формальдегіду НСНО (формаліну) з солями амонію та аміачною
            селітрою.

                   За      технологією          здійснення        розрізняють          такі     різновиди
            солянокислотних оброблень:
                   а)     кислотні  ванни  (без  нагнітання  кислоти  в  пласт  з  метою

            очищення тільки стовбура свердловини);
                   б)     звичайні (прості) СКО (з нагнітанням кислоти в пласт);
                   в)     СКО під тиском (з інтенсивним нагнітанням кислоти в пласт,

            звичайно, з використанням пакера);
                   г)     поінтервальні (ступінчасті) оброблення (з регулюванням місця
            входу кислоти в пласт);
                   ґ) серійні оброблення (багатократні з інтервалом 5... 10 діб);

                   д)     пінокислотні оброблення (з використанням аерованого соляно-
            кислотного  розчину  у  вигляді  піни  за  середнього  ступеня  аерації  в
            нормальних умовах 15...25);

                   е)  газокислотні  оброблення  (азот  від  пересувного  газифікаційного
            автомобільного  устатковання  АГУ  6000-500/200  або  природний  газ  із
            сусідніх газових свердловин);
                   є)  кислотоструминні  оброблення  (кислоту  подають  у  пласт  через

            гідромоніторні насадки).
                   Кислотні  ванни  застосовують  у  свердловинах  з  відкритим  вибоєм
            після буріння і під час їх освоєння. Кислотний розчин вводять методом

            промивання  (пропомповування).  Застосовуть  соляно-кислотний  розчин
            підвищеної концентрації (15-20 %). Час витримки становить 16-...24 год.
                   Прості кислотні оброблення застосовують найчастіше. Спочатку  у

            свердловині проводять звичайні підготовчі операції: промивання вибійних
            пробок,  вилучення  парафінистих  і  смолистих  відкладів  тепловим


                                                                                                         144
   141   142   143   144   145   146   147   148   149   150   151