Page 145 - 4291

0,05-...0,8 % від винесення продуктів реакції (катапін-А, катамін-А,
марвелан-К(О), карбозолін, ОП-10, ОП-7, 44-11); додається в межах
0,1-0,3 % від кількості кислотного розчину;
г) стабілізатора – речовини для попередження випадання осадів

окисних сполук заліза, алюмінію, гелю кремнієвої кислоти (оцтова,
лимонна, плавикова або, інакше фтористоводнева, кислоти); додається в
межах 0,8-2 % від кількості кислотного розчину.

Перед обробленням до солянокислотного розчину додають також
інші реагенти. Так, обов'язково для нейтралізації сірчаної кислоти додають
хлористий барій (після реакції в ємності утворюється осад сірчанокислого
барію).

Для оброблення теригенних колекторів і підвищенням активності
діяння на силікатні породи та матеріали (аморфна кремнекислота, глини,
аргіліти, кварц) використовують суміш 12 % розчину соляної кислоти та 3-

5 % розчину плавикової кислоти, яку називають глинокислотою.
Оброблення відповідно називається глинокислотним.
Для зручності транспортування і зберігання, а також для безпеки

робіт на промислах плавикову кислоту можна отримувати із суміші
фтористих солей (біфторид-фторид амонію і біфгорид амонію). Для
приготування глинокислоти з вмістом 12 % соляної НС1 і 3 % плавикової

кислоти НF беруть 16 % соляну кислоту НС1 і 5 % біфторид-фторид
амонію від об'єму розчину. При цьому в результаті взаємодії НС1 з
біфгорид-фгоридом амонію утворюється плавикова кислота НF.
o
Підвищена температура пластів (понад 60 C) зумовлює високу
швидкість реакції кислоти з породою і металом обладнання, а це вимагає
більш ретельного інгібірування кислоти та застосування суміші зі
сповільненими темпами нейтралізації.

Зниження швидкості нейтралізації кислоти і, як наслідок, збільшення
глибини оброблення пластів досягається застосуванням кислотних
емульсій, пін, додаванням хлористого кальцію, органічних (оцтової і
лимонної) кислот, інгібітора В-2 та ін.

Тип колектора визначає необхідну проникну здатність кислотного
розчину, від якої залежить охоплення діянням за простяганням і за
товщиною пласта, проникання його в дрібні пори і мікротріщини.

Для тріщинуватих і тріщинувато-пористих колекторів краще
використовувати в'язкі і в'язкопружні системи - кислотні емульсії і піни,
загущені КМЦ кислотні суміші.

Для пористих малопроникних колекторів і в разі забруднення
привибійної зони мінеральною суспензією краще застосовувати кислотні

143