Page 99 - 4290

ріст структури одночасно з накопиченням осаду;
некомпенсування осадконагромад-ження; г) перетинання
свердловиною підкиду або насуву; д) перетинання свердловиною
складки, що лежить; е) перетинання свердловиною площини

складки; ж) перетинання поверхні неузгодженості;
з) регіональне зменшення товщини кожного шару і пласта.
Виділяють три види кореляції: загальну, детальну,

регіональну.
Загальна кореляція – зівставлення розрізів свердловин,
пробурених у межах будь-якої площі або родовища.
Детальна (зональна, за термінологією М. О. Жданова)

кореляція – зівставлення частин розрізів свердловин у межах
продуктивних пластів, горизонтів або продуктивної
нафтогазоносної товщі.

Регіональна кореляція – це зівставлення розрізів свердловин
у межах площ або в цілому регіоні.

3.2 Загальна кореляція

Загальна кореляція починається з виділення і ототожнення

на каротажних діаграмах опорних горизонтів, які чітко
простежуються за даними керна і матеріалів промислової
геофізики у першій свердловині.
Після попередньої кореляції по опорних горизонтах

розпочинають пошарову кореляцію. При цьому виділені
геоелектричні репери зіставляють і ув’язують в напрямку від
нижнього репера до верхнього. Основною метою порівняння при

цьому є виділення тих самих шарів, пачок, пластів і горизонтів,
що і в перших свердловинах. При цьому шари, пачки, пласти і
горизонти простежуються за подібністю конфігурації каротажних
діаграм, які відповідають однойменним пластам (рис. 3.1).

Границі пластів і пачок проводять аналогічно, як їх виділено
у перших свердловинах. При цьому каротажні діаграми
пересувають паралельно одна відносно іншої вздовж осі глибини.

Під час зіставлення реперів трапляються випадки порушення
кореляції, тобто змінюється товщина окремих пачок або шарів. У
цьому випадку каротажні діаграми суміщають по покрівлі або

підошві вищезалягаючого геоелектричного репера і

94