Page 97 - 4290

Розділ 3. МЕТОДИ ГЕОЛОГІЧНОЇ ОБРОБКИ МАТЕРІАЛІВ
БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН

3.1 Методи кореляції розрізів свердловин

Кореляція (зівставлення) розрізів свердловин – один із
найбільш відповідальних етапів роботи геолога. Під час

зівставлення розрізів свердловин насаперед виділяють опорні
(або маркуючі) пласти, горизонти Опорними називають такі
пласти, фізико-літологічна характеристика яких зберігається в
межах всього родовища, нафтогазоносного району або навіть

регіону.
Відтак за допомогою електричного і радіоактивного
каротажу виділяють геоелектричні і георадіоактивні репери-

максимуми або мінімуми на кривих УО, ГК або НГК, які
простежуються в межах родовища або регіону і відповідають тим
або іншим пластам.

Шяхом кореляції встановлюють послідовність залягання
розкритих свердловиною гірських порід, виділяють одновікові
пласти, простежують за зміною їх товщин, літологічного і

фаціального складів, встановлюють наявність тектонічних
порушень. Узагальнючи й інтерпретуючи результати кореляції,
складають геологічні розрізи, структурні карти, карти товщин,
карти неоднорідностей, за якими вивчають будову продуктивних

пластів.
Кореляцію можна здійснювати за зразками гірських порід,
відібраних з відслонень у процесі геологічної зйомки або за

керном, піднятим із свердловин. Проте низький відсоток
винесення керну й відсутність суцільного відбору зразків
утруднюють кореляцію.
Найбільш ефективною кореляція розрізів свердловин за

матеріалами промислової геофізики. Оскільки в кожній
свердловині проводять комплекс промислово-геофізичних
досліджень, виділені репери (наприклад, геоелектричні) можна

простежувати в розрізах всіх свердловин, пробурених у межах
площі, що розвідується або розробляється. У цьому випадку
необхідно врахувати таке:

92