Page 75 - 4290

і м'яких порід з метою уточнення розрізу
свердловини, який застосовують у комплексі з іншими методами;
3) фотокаротаж, що полягає у фотографуванні стінок
свердловини на вибраних інтервалах глибин для визначення

літологічного складу порід та їх оцінки;
4) акустичний каротаж – для уточнення літологічного
складу порід, вивчення їх пористості і оцінки характеру

насичення флюїдами;
5) кавернометрія свердловин – для визначення діаметра
свердловини з метою уточнення літологічного складу порід і
вирішення різних технічних питань, пов'язаних з цементуванням

свердловини та її випробуванням;
6) термокаротаж – для більш точного виділення газоносних
пластів у розрізі свердловини і для визначення зон поглинання в

процесі закачування води.

Газовий каротаж та інтерпретація його результатів

Газовий каротаж заснований на вивченні вмісту
газоподібних і рідких вуглеводнів, що потрапляють до

глинистого розчину під час розкриття нафтогазоносного пласта.
Глинистий розчин, що виходить із свердловини епізодично або
безперервно (що значно краще) досліджують на вміст
газоподібних і рідких вуглеводнів, а отримані дані про вміст у

ньому горючих газів використовують для побудови
газокаротажної кривої. При цьому вздовж осі ординат
відкладають у масштабі глибину свердловин, а вздовж осі абсцис

- відсотковий (відносно метану) вміст газу в глинистому розчині.
На сьогодні газовий каротаж застосовують, як правило, у
тих випадках, коли однозначний виновок про газонафтоносність
порід іншими методами отримати неможливо.

У результаті проведення газового каротажу одержують
криву відносного вмісту вуглеводневих газів, які поступають у
глинистий розчин на різній глибині буріння свердловини.

Так, у ході безперервного проведення газового каротажу
записують дві криві, одна з яких показує загальний вміст
вуглеводневих газів, а інша – кількість важких вуглеводневих

газів.

72