Page 31 - 4290

Існує два типи дебітомірів: термоелектричні СТД-2;
гідродинамічні РГД-1, РГД-2М. При інтерпретації результатів
досліджень СТД-2 чітко виділяються робочі інтервали пласта
товщиною до 0,4 м, однак за ними неможливо оцінити характер

розподілу дебіту по віддаючих пропластках. Невеликі за
товщиною ділянки пласта з високими дебітами нафти можуть
бути взагалі не зафіксовані.

Прилади типу РГД-1 навпаки дозволяють отримати
кількісну характеристику профілю припливу з пластів, але з
менш чіткою їх фіксацією на діаграмі. Крім того, за їх показами
можна виявити невеликі за товщиною ділянки пласта з високими

дебітами нафти.
Визначення профілю припливу у нагнітальних свердловинах
має велике значення для встановлення інтервалів перфорації,

оцінки пошарової неоднорідності, прогнозування виробки запасів
із покладу, просування фронту закачуваної води і проектування
всіх систем регулювання розробки експлуатаційних об'єктів.

Дослідження свердловин глибинними витратомірами
дозволяють визначити і зіставити величини охоплення пластів
закачуванням в процесі нагнітання води з аналогічними

величинами у ході вивчення профілів відпливу по ближніх
видобувних свердловинах, а також простежувати зміни динаміки
закачування води в часі.
Таким чином, дані профілів відпливу і припливу на

нафтових родовищах дають змогу зробити висновок про
можливість вивчення неоднорідності нафтових покладів, оцінити
робочі товщини пластів, а також вирішити окремі питання щодо

контролю і регулювання розробки.

Геохімічні методи вивчення розрізів свердловин

Слід виділити три основні методи вивчення розрізів
свердловин:
1) газовий каротаж;
2) люмінісцентно-бітумінологічний аналіз проб;

3) гідрохімічний аналіз підземних вод.

28