Page 29 - 4290

Серед гідродинамічних методів дослідження свердловин
виділяють методи усталених і неусталених відборів,
гідропрослуховування й самопрослуховування свердловин.
Метод усталених відборів полягає в наступному. На

кожному режимі експлуатації свердловини необхідно довести до
постійних величин вибійний тиск Р і дебіт нафти Q. Для
виб
кожного режиму розраховують депресію Р = Р - Р . Потім у
виб
пл
координатах Р і Q будують індикаторну криву, на
прямолінійній ділянці якої розраховують коефіцієнти
продуктивності і проникності.

Далі визначають фільтраційні характеристики найближчої
до свердловини зони пласта: проникність k , гідропровідність
пр
k h/m, провідність k /h, рухомість k /m - на основі формули
пр
пр
пр
Дюпюї для сталого радіального припливу однорідної рідини:

R
· К  ·(ln  C )
r
k  , (2.1)
пр
· 2 ·h

2
де k - проникність колектора, м ;
пр
K - коефіцієнт продуктивності, т/(доб. 0,1 МПа);
 - в'язкість нафти в пластових умовах, Пас;
R - радіус дренування свердловини, м;

r - приведений радіус свердловини, м;
С - коефіцієнт, що враховує недосконалість свердловини
за ступенем і характером розкриття;

h - ефективна товщина пласта, м.
Коефіцієнт продуктивності свердловини – важливий
геолого-промисловий параметр, який кількісно характеризує

умови фільтрації рідини в тій чи іншій свердловині. Його
враховують при розрахунках видобування нафти в процесі
проектування розробки нафтових родовищ.
Друга група методів досліджень свердловини базується на

теорії неусталеної фільтрації рідини в покладі і дає змогу
визначати параметри пласта без попереднього врахування радіуса
свердловини, радіуса дренування свердловини і коефіцієнтів

додаткових фільтраційних опорів. Ці методи передбачають
побудову кривих відновлення тиску, які обробляють за

26