Page 35 - 4290

вивчати значну частину покладів із точки зору термо- і
гідродинамічної їх оцінки та отримати важливу геолого-
промислову інформацію про найбільш активні, пасивні і застійні
ділянки покладу. Побудова відповідних карт або схем дозволяє

більш диференційовано підходити до проектування, аналізу стану
розробки нафтових і газових покладів, оцінювання ступеня
виробки запасів і кінцевого коефіцієнта нафтогазовіддачі.

3 Термографічні дослідження свердловин. Під час
дослідження діючих свердловин на термограмах виділяються
чіткі аномалії, викликані дросельними або калориметричними
ефектами. Інтерпретація діаграм дає можливість встановити

ефективну товщину пластів, їх продуктивність, перетоки рідини з
одного пласта в інший. У нагнітальних свердловинах визначають
інтервали водопоглинання, приймальність. Окрім цього,

вивчають технічний стан свердловини, порушення герметичності
експлуатаційних колон.
4 Методи вивчення теплових полів нафтових покладів під

час закачування в них холодної води при внутрішньоконтурному
заводненні. Нафтовий пласт охолоджується локально. Радіус зони
охолодження при закачуванні води протягом 4 -5 років досягає

200-250 м. Подальше закачування води і охолодження пласта
призводить до збільшення в'язкості нафти, випадання парафіну в
пластових умовах та значного зниження продуктивності
свердловин.

5 Термометричний контроль при тепловій дії на пласт.
Існують такі методи теплового діяння на продуктивні
пласти:

а) закачування пари;
б) електричне прогрівання привибійної зони;
в) створення рухомого вогнища горіння;
г) термокислотне імпульсування на вибої і всередині пласта;

д) закачування гарячої води.
Термометричний контроль полягає у встановленні
закономірностей просування теплових потоків як у привибійній

зоні, так і в межах всього пласта та зміни фізико-хімічних
властивостей нафти й продуктивності свердловин.

32