Page 217 - 4290

спочатку повільно, а потім різко. Однак вміст розчиненого в
нафті газу обмежений. Із зменшенням кількості газу, який
залишився в пласті, його енергія падає, виділення газу з нафти
припиняється. Зрештою газовий фактор різко знижується до

мінімуму (рис. 7.3).

Рисунок 7.3 – Графік експлуатації пласта при режимі
розчиненого газу (А –А – гравітаційний режим)
Q н – видобування нафти; Q в – видобуток води; Р пл – пластовий
тиск;
Г р – газовий фактор; Р нас – тиск насичення

Все вказане вище свідчить про низьку ефективність режиму

розчиненого газу; коефіцієнт нафтовіддачі коливається в
залежності від умов у межах 0,1-0,3. Така низька нафтовіддача
пояснюється обмеженим об’ємом газу, який міститься в нафті, а

також різким падінням фазової проникності для неї. Вихід газу з
покладу в процесі експлуатації збільшує в’язкість нафти,
зменшуючи тим самим швидкість її фільтрації. Тому весь запас
енергії розчиненого газу витрачається на вилучення тільки

невеликої частини нафти з покладу.
Для збільшення ефективності розробки покладів із
режимом розчиненого газу застосовують різні методи підтри-

мання пластового тиску: зворотне закачування у пласт газу,
раніше вилученого з нафти, закачування повітря або прикон-
турне і внутрішньоконтурне заводнення.

Поклади з режимом розчиненого газу бувають досить часто.

210