Page 218 - 4290

Коли енергія, акумульована розчиненим газом, у пласті
повністю буде витрачена, в покладі встановиться гравітаційний
режим із вільним дзеркалом нафти.

Газонапірний режим (режим газової шапки)

У покладах нафти з газовою шапкою джерелами пластової

енергії є напір газу нафтової шапки і пружність газу,
розчиненого в нафті. Залежно від співвідношення розмірів
газової шапки і нафтової частини покладу переважає той чи
інший режим. Газонапірний режим ефективніший тоді, коли

контрастніше представлена структура, чим вищий поверх
газоносності й проникність колектора і чим менша в’язкість
нафти.

Енергія газу, стисненого у газовій шапці, повинна бути
спрямована на вилучення нафти з покладу. З падінням тиску в
нафтовій частині газова шапка починає розширюватись, і

створеним напором витісняти нафту з пор колектора в напрямку
до вибою свердловин. Наслідком цього є поступове опускання
газонафтового контакту.

Тиск у газовій шапці в результаті відбору нафти також
знижується. Це, у свою чергу, призводить до поступового
зменшення видобутку нафти (рис. 7.4). Падіння пластового тиску
при режимі газової шапки залежить від сумарного відбору нафти.

Зі зниженням тиску в нафтовому покладі частина
розчиненого в нафті газу переходить у вільний стан і мігрує в
газову шапку, збільшуючи в’язкість нафти, що тим самим

зменшує її відбір.
Із зменшенням пластового тиску газовий фактор починає
збільшуватися і досягає максимуму тоді, коли видобування
нафти і тиск стають мінімальними. Для збереження пластової

енергії необхідно уникати випусканя газу з газової шапки і
експлуатації нафтових свердловин із високим газовим фактором.
Це може спричинити підйом газонафтового контакту і

входження нафти в колектори газової шапки, звідки її важко
вилучити. Для підвищення ефективності режиму в газову шапку
рекомендується закачувати газ. Дотримання цих заходів сприяє

211