Page 192 - 4290

відбуваються при тривалому зберіганні проб води за доступу
повітря. Через можливість окиснення проб визначення у водах
феруму і манґану є малонадійними.
Як відомо, більшість проб води нафтових і газових родовищ

належать до хлоридно-кальцієвих солянок, у яких мало
змінюється вміст солей лужноземельних металів.
Хімічний склад підземних вод подають у ваговій іонній,

еквівалентній і процентно-еквівалентній формах. Вагова форма
вказує на ваговий вміст окремих іонів у вагових одиницях – у
3
міліграмах або грамах відносно об’єму або ваги води (1 дм , 1 кг).
Для прісної води віднесення вмісту компонентів до об’єму чи

ваги значення не має, але для солянок ці величини вже
відрізняються, і з переходом від одної форми до другої необхідно
вміст іонів ділити на густину води. Для визначення вмістів ВРГ,
3
3
як правило, використовують об’ємну форму – нсм /дм і тільки в
деяких випадках – вагова, наприклад при визначенні вмісту в
мінеральних вуглекислих водах СО .
2
Еквівалентною формою аналізу враховується, що хімічні
реакції проходять між еквівалентиними кількостями іонів з
урахуванням їхньої валентності.

Еквівалентною вагою іонна називається частка від ділення
іонної ваги на валентність (табл. 6.1).
Вказані три форми поданя аналізів використовують при
класифікації вод, з’ясуванні їх генезису, а також дозволяють

визначати вміст деяких компонентів розрахунковим способом
(без лабораторного їх визначення) та контролювати правильність
виконання аналізів.

Вміст неорганічних компонентів у розчині, крім вагової,
може подаватися у молярній формі. Наприклад, якщо розчинити
3
117 г хлористого натрію в 1 дм води, його молярна концентрація
становитиме

117г / дм 3 3
 2моль / дм .
( 23 35 ) 5 , г / моль

185