Page 194 - 4290
P. 194
де Х Х – процентний вміст відповідно катіону чи аніону,
к,
А
%-екв.;
а – вміст даного катіону чи аніону в мг·екв;
∑rK і ∑rA – cума міліграм-еквівалентів відповідно катіонів і
аніонів.
Еквівалентна форма дає змогу під час визначення головних
аніонів і катіонів в лабораторних умовах визначити суми калію і
натрію простим розрахунком. Якщо серед катіонів (крім
лужноземельних і лужних металів) немає суттєвих кількостей
інших катіонів, то вміст суми останніх можна визначити з
рівняння:
+ + 2+ 2+
r(Na +K )=∑rA–(rCa + rMg ). (6.17)
Еквівалентна форма аналізу води дозволяє швидко
визначити її загальну і карбонатну твердість, a caме: загальна
2+
2+
3
твердість у мг·екв/дм = rCa +rMg .
Карбонатна твердість визначається вмістом гідрокарбо-
–
2+
2+
2+
2+
натів Са і Мg . Якщо rHCO <r(Ca +Mg ), то приймається,
3
2+ 2+ 3
що загальна твердість становить r(Ca +Mg )мг·екв/дм , а уся
–
сума міліграм-еквівалентів НСО з’єднується з кальцієм і
3
3
–
магнієм, тому карбонатна твердість становить rHCO мг·екв/дм .
3
2+
–
2+
Якщо ж rHCO >(rCa +rMg ), то карбонатна твердість
3
2+
2+
дорівнює загальній твердості (rCa +rMg ), тому що уся сума
–
лужних земель з’єднується з НСО .
3
Для зображення хімічного складу підземних вод часто
використовується скорочений запис у вигляді формули
Курлова М. Г., що є псевдодробом, у чисельнику якого вказують
вміст аніонів, а у знаменнику – катіонів у процент-еквівалентній
формі. Іони записують у порядку зменшення їх вмістів, вказуючи
тільки ті з них, вміст яких переважає 1 % еквівалентів. Перед
дробом вказують головні компоненти складу ВРГ і величину
3
мінералізації у г/дм . За дробом проставляють вмісти основних
мікрокомпонентів, температуру води, рН.
Спочатку у формулі фігурували тільки іони, що визначають
хімічний склад води, тобто ті із вмістом понад 25 %-екв.
Наприклад:
187