Page 188 - 4290

вод у природних умовах спостерігається в зонах граничного
насичення підземних вод розчиненими газами.
Воронка депресії від покладу, що розробляється,
поширюючись вздовж водоносної частини нафтогазоносного

пласта, може втягнути в зону дії і інші поклади, викликаючи в
них зміну пластового тиску, нахил контакту і перетоки
вуглеводнів з одних покладів в інші. Тому, приступаючи до

розвідки або розробки нових покладів, необхідно враховувати
можливість взаємозв'язку з покладами, які уже розробляються.
Гідрогеологічні дослідження допомагають також визначити
наявність або відсутність гідравлічного зв’язку між пластами в

одному родовищі. При розробці багатопластових родовищ це
питання має принципове значення. На стадії розвідки про зв’язок
пластів можна судити за рівністю початкових приведених

напорів, подібному іонно-сольовому і газовому складам води і
близьких властивостях нафт і газів. За достатньої вивченості
можна використовувати і дані про рівність позначок ВНК і ГВК.

Як відзначалося вище, у процесі розвідки визначають
величини нахилу ВНК і ГВК, що, у свою чергу, дозволяє більш
точно оконтурити поклад. Тому дані гідрогеології

використовують для встановлення меж покладу при підрахунку
запасів вуглеводнів об'ємним методом.
Гідрогеологічні спостереження необхідно проводити в
процесі закачування води в пласт. На початку 50-х років ХХ ст.

перед дослідниками постало питання про придатність і
ефективність використання вод різних складів. При закачуванні
вод, які містять багато заліза, колоїдів, суспензій, погано

розчинних гідрокарбонатів і сульфатів кальцію, спостерігаються
випадки випадання цих складових із розчину, що призводило до
закупорювання пор. Закачування поверхневих вод, які містять
кисень, сульфати кальцію і магнію, у пласти з лужною водою

викликали випадання в осад елементарної сірки внаслідок реакції
між сірководнем і киснем, а також карбонатів кальцію, що
утворюються при взаємодії сульфатів кальцію із содою. Була

помічена краща нафтовимивальна здатність лужних вод у
порівнянні з твердими. У той самий час виявилося, що в піщано-
глинистих породах закачування лужних вод сприяє розбуханню

глин, що знижує пористість і проникність.

181