Page 106 - 4290

необхідності можна завжди перерахувати вертикальну товщину у
дійсну і навпаки (рис. 3.5):

h = h  cos, (3.1)
b
n

де h – істинна (нормальна) товщина пласта, м;
n
h – вертикальна товщина пласта, м;
b
 – кут падіння пласта.



h
n
h b 

Рисунок 3.5 – Схема визначення істинної та вертикальної
товщин пласта

Для складання нормального або типового розрізу слід

досить детально проаналізувати розрізи усіх пробурених
свердловин, виділити маркуючі горизонти, потім основні пласти,
провести їх кореляцію і на цій основі скласти середній типовий

розріз родовища (рис. 3.6).
Крім нормального (типового) розрізу родовища, будують ще
й середній нормальний геолого-геофізичний розріз. Він зручний

для складання проектних розрізів нових свердловин, для деяких
міжрайонних узагальнень, а також для тих випадків, коли
встановлено значні зміни товщини порід.

Товщини всіх пластів при побудові цього розрізу вказують у
колонці від мінімальної до максимальної (рис. 3.7). Мінімальні
значення товщини відкладають від горизонтальної лінії, яка
відображає підошву пласта, з лівого боку колонки, а максимальні

– з правого. Верхні точки максимальної й мінімальної товщин
з’єднують похилою лінією.

101