Page 13 - 4276

2. Подразнюючі – речовини, які викликають подразнення
органів дихання (хлор, оксиди азоту, сірковий і сірчаний ангідрид,
фосген тощо).
3. Кров’яні - змінюють склад гемоглобіну та ферментів крові
(чадний газ, бензол, толуол, сірководень, свинець).
4. Нервові - викликають розлад нервової системи (бензин,
сірководень, метиловий спирт, тетраетилсвинець).
5. Ферментні - викликають такі зміни в молекулах організму,

внаслідок яких вони стають нездатними до киснево-вуглекислого
обміну, що призводить до кисневого голодування (синильна кислота
та її сполуки, ртуть).
6. Печінкові - фосфор, хлоровані вуглеводні.
7. Мутагенні – впливають на генетичний апарат тканин

(етиленамін, хлоровані вуглеводні, сполуки свинцю та ртуті).
8. Алергени - викликають зміни в реактивній здатності
організму (сполуки нікелю, алкалоїди тощо).
9. Канцерогени - сприяють виникненню пухлин (кам’яно-
вугільна смола, ароматичні аміни, бензапірен тощо).

3 Гігієнічна класифікація умов праці

Гігієнічна класифікація умов праці (рис. 1.1) необхідна для
оцінювання конкретних умов та характеру праці на робочих місцях.
На основі такого оцінювання приймаються рішення, спрямовані на
запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих
виробничих чинників.

Оцінювання умов праці проводиться на підставі «Гігієнічної
класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності
чинників виробничого середовища, важкості та напруженості
трудового процесу». Виходячи з принципів гігієнічної класифікації,
умови праці розподіляються на 4 класи:
– 1-й клас – оптимальні умови праці – такі умови, за яких
зберігається не лише здоров’я працівників, а й створюються умови

для підтримки високого рівня працездатності;
– 2-й клас – допустимі умови праці – характеризуються такими
рівнями чинників виробничого середовища і трудового процесу, які
не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих
місць, а можливі зміни функціонального стану організму
відновлюється за час регламентованого відпочинку або до початку

13