Page 192 - 4275

Займання – виникнення горіння під впливом джерела
запалювання.
Спалахування – займання, що супроводжується появою
полум’я.
Самозаймання – початок горіння без впливу джерела
запалювання.
Самоспалахування – самозаймання, що супроводжується
появою полум’я.

Тління – горіння без випромінювання світла, що як правило,
розпізнається з появою диму. Залежно від внутрішнього імпульсу
процеси самозаймання (самоспалахування) поділяються на теплові,
мікробіологічні та хімічні.
Теплове самозаймання – виникає при зовнішньому нагріванні

речовини на певній відстані (через повітря). При цьому речовина
розкладається, адсорбує і в результаті дії процесів оксидування само-
нагрівається. За температури близько 100 С дерев’яна тирса, ДВП та
деякі інші речовини схильні до самозаймання. Захист від теплового
самозаймання - запобігання нагріву матеріалів від зовнішніх джерел
тепла.
Мікробіологічне самозаймання відбувається в результаті

самонагрівання, що спричинене життєдіяльністю мікроорганізмів в
масі речовини. До мікробіологічного самозаймання схильні речовини
рослинного походження (в основному не висушені) – сіно, зерно,
тирса, торф.
Хімічне самозаймання виникає внаслідок дії на речовину

повітря, води, а також при взаємодії речовин. Наприклад,
самозаймаються промаслені матеріали (ганчір’я, дерев’яна тирса,
навіть металеві ошурки). Внаслідок оксидування масел киснем
повітря відбувається самонагрівання, що може призвести до
самозаймання. До речовин, що здатні самозайматися при дії на них
води, відносяться калій, натрій, цезій, карбіди кальцію та лужних
металів та ін. Ці речовини при взаємодії з водою виділяють горючі

гази, які нагріваючись завдяки теплоті реакції, самозаймаються. До
речовин, що призводять до самозаймання при взаємодії з ними,
належать газоподібні, рідкі та тверді окислювачі. Наприклад,
стиснутий кисень викликає самозаймання мінеральних мастил, які не
самозаймаються на повітрі.

192