Page 64 - 4267

1) це проста модель;
2) використання в прикладаннях, де точність місць розташування
не має переважного значення і не вимагається точного
представлення просторових об'єктів поверхні.

Недоліки растрового представлення поверхні:
1) регулярна структура не пристосована до змін складного
рельєфу поверхні;

2)розриви безперервності передаються недостатньо добре;
3) точні місця розташування точок вершин, дна втрачаються.
Сіткове представлення поверхні
З растровим представленням поверхні пов'язано сіткове

представлення поверхні. Кожна чарунка растру ідентифікують
місцем розташування і значенням Z. Для певних типів даних
значення чарунки є виміряним значенням у центральній точці

чарунки. Для сіткового представлення поверхні базовою
структурою є сітка, утворена паралельними і взаємно
перпендикулярними лініями, що проходять через центральні

точки чарунок растру. У ГІС для відображення поверхні на
підставі такої сітки використовуються дві основні моделі – грід і
латтіс.

Грід (Grid) – модель у вигляді колекції центральних точок
чарунок із значеннями Z, розташованих регулярно через
горизонтальні інтервали (на відміну від формату ESRI Grid). Грід
передає форму поверхні точками в тривимірному просторі. Якщо

значеннями Z є висоти місцевості, грид є цифровою моделлю
висот (Digital elevation model – DEM).
Латтіс (Lattice) є структурою точок і ліній просторових грат.

Латтіс передає форму поверхні, використовуючи лінії
просторових грат. Якщо значеннями Z є висоти місцевості, латтіс
є геометричною моделлю місцевості (Geometric terrain model -
GTM).

У тривимірному представленні вузол чотирьох ліній передає
значення Z. При цьому чотири лінії, пов'язані з цим вузлом
розтягуються пропорційно. Функції згладжування ліній

дозволяють представляти поверхню формою, що плавно
змінюється . Вживання латтіс може забезпечити правильнішу
картину поверхні.

64