Page 63 - 4267

Лабораторна робота 9

СТВОРЕННЯ ІНТЕРПОЛЬОВАНОЇ КАРТИ ТЕРИТОРІЇ

9.1 Мета і завдання роботи

Ознайомитися з методами моделювання поверхонь у ГІС.
Навчитися моделювати поверхні безперервного типу, карти
кутів нахилу, експозиції схилів, будувати профілі.

9.2 Основні теоретичні положення

Безперервні явища (поля) відображуються поверхнями.
Поверхню можна визначити як шматок площини, підданої
безперервним деформаціям (розтягуванням, стисненням,

вигинанням), кожна точка якої представляється значеннями
координат X, Y, Z. Значення Z поверхні міняються при переході
від одного місця до іншого, утворюючи безперервності
просторового градієнта. Якщо параметр Z асоціюється з висотою,

то визначена на нім поверхня представлятиме рельєф місцевості.
У ГІС параметр Z можуть представляти будь-які вимірні
величини, такі, як вартість, атмосферний тиск, щільність

населення, температура і так далі. Визначені на них поверхні
будуть відповідно поверхнями вартості, тиску, щільності
населення, температури. В тих випадках, коли значення Z можна
трактувати як статистичне представлення величини явищ і

об'єктів, утворену на таких величинах поверхню називають
"статистичною поверхнею".
У ГІС для моделювання поверхні використовують регулярні

(растрові й сіткові) й нерегулярні моделі (триангуляційні моделі).
Растрове представлення поверхні. Растри представляють
поверхні у вигляді регулярної матриці двовимірних чарунок із

значенням Z. Кожна чарунка зберігає своє
значення Z. Тривимірна растрова модель поверхні є
сукупністю суміжних блоків. Значення Z відображують

відповідним кольором.
Переваги растрового представлення поверхні:

63