Page 27 - 4267
P. 27

інтерполяції  і  ковзного  осереднення.  Серед  переваг  відзначимо
                  можливість  обґрунтування  величини  радіуса  околу  розглянутої
                  точки,  що  повинна  враховуватися  при  інтерполяції,  вигляду
                  вагової функції, а також можливість оцінки точності просторової

                  інтерполяції.
                       Кількість  використовуваних  методів  аналітичного  опису
                  топографічних  поверхонь,  покладених  в  основу  просторової

                  інтерполяції даних опорних точок і побудови цифрових моделей,
                  як  випливає  навіть  із  наведеного  короткого  огляду,  досить
                  велика. При цьому результати просторової інтерполяції різними
                  методами  відрізняються  один  від  одного,  іноді  досить  суттєво.

                  Окрему  проблему  складає  вибір  розміру  комірки  растра,  що
                  визначає ступінь генералізації рельєфу при його моделюванні.
                       Оцінка адекватності того чи іншого способу побудови ЦМР,

                  вибір  оптимального  з  них  для  даного  характеру  рельєфу  і  суті
                  розв'язуваних завдань у більшості випадків повинні ґрунтуватися
                  на  результатах  зіставлення  реального  рельєфу  (або  його

                  картографічного  подання)  і  побудованих  цифрових  моделей.
                  Тільки  локально-статистичні  методи  просторової  інтерполяції
                  (кригінг-інтерполяція)  дозволяють  одержати  незалежну  оцінку

                  точності  інтерполяції  в  кожній  точці  даної  території,  що
                  ґрунтується  на  законі  просторового  розподілу  відміток
                  топографічної поверхні.
                       Цифрова  модель  рельєфу,  що  грунтується  на  TIN-моделі

                  просторових  даних  (рис.  1  б),  є  сукупністю  сполучених  між
                  собою  плоских  трикутних  граней,  що  спираються  на
                  нерівномірно  розміщену  в  просторі  мережу  точок  з  відомими

                  відмітками топографічної поверхні. TIN-модель рельєфу дозволяє
                  уникнути «надмірності» растрового різновиду ЦМР, що вимагає
                  обов'язкового  зберігання  інформації  про  відмітки  топографічної
                  поверхні у всіх без винятку осередках растра. В TIN-моделі може

                  зберігатися  інформація  тільки  про  відмітки  характерних  точок
                  поверхні, розміщених на структурних лініях рельєфу, - вододілах,
                  тальвегах,  а  також  переломах  поздовжнього  і  поперечного

                  профілів  схилів.  У  зв'язку  з  цим  цей  різновид  ЦМР  може
                  забезпечити дуже компактне і досить ефективне і для візуального
                  подання,  і  для  виконання  багатьох  аналітичних  процедур

                  (обчислення  відхилень,  експозицій  та  ін.)  зберігання  інформації


                                                               27
   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32