Page 61 - 4266

F – коефіцієнт осідання речовини в повітрі;
Н – висота труби, м;
3
V – витрати пилогазоповітряної суміші викиду, м /с;
о
ΔТ– перегрів факела, С;
n – параметр умов виходу гарячого факела;

m – коефіцієнт умов виходу гарячого факела;

h – коефіцієнт рельєфу місцевості.

Важливим показником є так звана небезпечна відстань, на
якій концентрація забруднюючої речовини може досягати
максимального рівня. Небезпечна відстань (Хm) – це віддаль від
джерела викиду, на якій за несприятливих метеоумов приземна

концентрація домішки досягає максимального значення (См).
Небезпечна відстань визначається за формулою
Хм = 0,25 ∙ d · H (5 - F), (8.11)

де Н – висота джерела, м;
F – коефіцієнт осідання речовини в повітрі;
d – параметр факела викиду.

Зауважимо, що при постійній висоті джерела (Н) викиду і
незмінних інших умовах небезпечна відстань (Хm) не залежить
від маси (М) викиду. При постійній масі викиду (М) і незмінних

інших умовах небезпечна відстань (Хм) із збільшенням висоти
(Н) джерела теж збільшується.
Небезпечна відстань (Хм) залежить від агрегатного стану
забруднюючих речовин. При цьому спостерігається, що більш

легкі домішки (гази) створюють поле максимальної їх
концентрації на більш далекій відстані від джерела порівняно із
більш важкими домішками (зважені речовини).

Відстань (Хмu) від джерела викиду, на якій при швидкості
вітру (U), що відрізняється від небезпечної швидкості (U ≠ Uм),
та за несприятливих метеоумов приземна концентрація речовин
досягає максимального рівня (Смu) і розраховується за

формулою
Хмu = р · Хм, (8.12)
де Хм – небезпечна віддаль;

р – величина, яка залежить від співвідношення (U) і (Um).
Значення показника (р) обчислюються для трьох режимів.
Для U / Uм ≤ 0,25

р = 3.

61