Page 59 - 4266

По відношенню до суміші, яку викидають джерела в
атмосферне повітря, різниця називається перегрівом факела і
вимірюється величиною
ΔТ = Тф – Та, (8.1)

де Тф – температура факела пилогазоповітряної суміші в
гирлі джерела її викиду в атмосферу;
Та – температура атмосферного повітря, (для даної роботи

Та=20).
Доведено, що на рівень концентрації речовини в
досліджуваній (розрахунковій точці) простору перш за все
впливають швидкість виходу суміші викиду з гирла труби (W,
3 о
м /с) та його температура (Тф С).
Швидкість виходу викиду задається технологічними
показниками виробничого процесу.

Витрати суміші V [куб.м/с] (об'єм викиду за одиницю часу)
розраховуються за формулою
2
V = 0,25 π W Д , (8.2)
де Д – діаметр гирла;
W – швидкість виходу факела;
π = 3,14.

Звідси швидкість виходу факела дорівнює
4 V . (8.3)
W 
 Д 2
Крім цих фізичних характеристик, для суміші викиду
вводиться штучний розрахунковий показник

2
ДW
f  1000 . (8.4)
H 2 
Усі викиди за своїми температурними показниками (Тф)

стосовно зовнішнього атмосферного повітря (Та) розподіляються.
Розрахунковий параметр суміші має значення:
W Д
P  1 ,3 . (8.5)
Н
На його основі обчислюють загальний параметр викиду

f  800  P 3
e . (8.6)
Розрахунковий параметр факела:
d=5,7 для Р ≤ 0,5,

59