Page 16 - 4266

Крім цього, існує й інша закономірність. Згідно з нею більш
нагріті об'єкти (гази, предмети, зони повітря) по відношенню до
навколишнього середовища також намагаються піднятися вгору
(хоч до того часу, поки їх температури не зрівняються). Сила

цього підйому тим більша, чим більша різниця між
температурами середовища і цього об'єкта. По відношенню до
пилогазоповітряної суміші, яку викидають джерела в атмосферне

повітря, ця різниця називається перегрівом факела і вимірюється
величиною
ΔТ = Тф – Та, (2.3)
де Тф – температура факела пилогазоповітряної суміші в

гирлі джерела її викиду в атмосферу;
Та – температура атмосферного повітря.
Для м.Сум температурні характеристики атмосферного

повітря беруться такими:
- середньорічна (багаторічна) + 5`С;
- середня для теплого періоду +20 `С;

- середня для холодного періоду -11 `С;
- для найбільш жаркого місяця +23,8 `С;
- для найбільш холодного місяця -6,8 `С.

Очевидно, що не тільки tºС, але і вітер також впливає на
дальність поширення, особливо в напрямку вітру.
Напрямок вітру враховується за допомогою таблиці так
званої метеорологічної рози вітрів (табл. 2.5). Нагадаємо, що

румб – це середньорічна (за період) повторюваність (Pi) вітру в
даному напрямку у відсотках / частках одиниці, а штиль -
відсутність вітру чи при швидкості вітру U < 0,5 м/с.

Величина сили піднімання обумовлює висоту підйому
факела викидів вгору до того часу, поки різниця між
температурами суміші викиду і навколишнього повітря не
зникне, тобто ΔТ→0. Цей фактор впливу на поведінку викидів у

повітрі враховують шляхом коефіцієнта підйому (φ) факела, який
розраховують за формулою
φ = 1 + |(Тф – Та) / 75| ≈ 1+0,0133 ∙ ΔТ. (2.4)

Урахування впливу температурних характеристик на
дальність поширення забруднення надає моделі такого виразу
L(Н,F,Т) = 30 ∙ Н ∙ (5 – F) ∙ (1+ |ΔТ / 75|). (2.5)

16