Page 18 - 4262
P. 18

співвідношення   =1+æ.  У  більшості  мінералів  æ  має
           маленьку величину. Лише феромагнітні мінерали  - магнетит,
           титаномагнетит,  піротин  мають  великі  значення  æ.  Тому  за
           високої  концентрації  цих  мінералів  у  породах  і  рудах  цей
           параметр     впливає     на    особливості     високочастотних
           електромагнітних полів.
                Діелектрична  проникність  у  води  дорівнює  81.  У
           більшості породоутворюючих мінералів  менша ніж 10. Тому
           у  гірських  порід    залежить  від  ступеня  вологонасиченості.
           Лише  у  деяких  рудних  мінералів  групи  сульфідів  і  окислів
           (пірит, піротин, арсенопірит, молібденіт, магнетит, каситерит
           та інші) приймають помітні значення (табл.1.1).
                Електрична  поляризація  деяких  речовин  під  впливом
           механічних  напруг  відкрита  братами  Кюрі  у  1880  р.  і
           одержала  назву  п’єзоелектрика.  Мінерали,  таким  чином
           поляризуються,  названі  п’єзоелектриками.  Такі  властивості
           притаманні  кільком  сотням  мінералів.  Найбільші  значення
           п’єзоелектричного      модуля     у     деяких     поліморфних
           різновидностей  кварцу,  а  також  турмаліну,  нефеліну,
           сераліриту та інших. Якщо ці мінерали містяться в достатній
           кількості  в  породах  і  рудах,  то останні  теж  мають  помітний
           п’єзоелектричний ефект.
                Під  впливом  нафти  і  газу,  що  містяться  в  гірських
           породах, фізичні властивості останніх змінюються. Причиною
           змін вміщуючих поклади вуглеводнів осадових порід є вплив
           дифузійних  потоків  летких  сполук,  які  втрачаються  цими
           покладами з часом.
                Окаменіння     відбувається    в    теригенних    породах.
           Вторинна  кальцитізація  і  доломітизація  характерні  для
           карбонатних порід.
                Найбільш  типовим  явищем при  епігенетичних  змінах  є
           сульфітизація.  Причина  –  наявність  у  дифузійних  потоках
           сполук  типу  Н 2S  і  утворення  сірчаної  кислоти.  При  цьому
           утворюються пірит, галеніт, марказит, сульфіді міді. Найбільш
           інтенсивно процеси епігенезу відбуваються в водо-нафтових,
           водогазових  контактах,  геохімічних  бар’єрах.  Завдяки
           тектонічним  порушенням  ореоли  змінених  порід  зсуваються
           від  вертикальної  проекції.  Епігенетичні  зміни  охоплюють




                                           18
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23