Page 17 - 4262

Геоелектрична модель середовища – це вертикальний
розріз з пластами, які мають певний електричний опір і
потужності. Горизонтально-шаруватий розріз можна
охарактеризувати сумарною повздовжньою провідністю S, яка
складається з повздовжніх провідностей окремих горизонтів
h h h h n h
S= 1  2  3      n   i , (1.1)
 1  2  3  n i1  i
і сумарним поперечним опором
n
Т=h 1 1 + h 2 2 + h 3 3+···+h n n=  h i i . (1.2)
i1
Прийнято розрізи з розподілом електричного опору
 1 2 3 - називати типом Н, з  1 2 3 типом К, з  1 2 3
називати Q, з  1 2 3 типом А.
Все вищесказане про електричний опір гірських порід
стосується відносно низьких тисків і температур, які існують
на глибинах до 10 км. Зміни тиску і температури на цих
глибинах суттєво не впливають на електричні властивості
(особливо опір) гірських порід. Але за допомогою
магнітотелуричних зондувань можливо вивчення глибин в
сотні км, де температура може досягати сотень і більше тисячі
градусів за Цельсієм. Електропровідність внутрішніх частин
земної кулі визначається формулою3

 1 ,
 =  1·e 2 kT (1.3)
-1
-1
 1=0.1 Ом ·см ,  =2.0еВ,
1
Т - абсолютна температура, k - постійна Больцмана. За
високих температур опір гірських порід різко зменшується.
Електричний опір обумовлює структуру постійних та
низькочастотних електромагнітних полів, на високочастотні
електромагнітні поля впливають також магнітна і
діелектрична проникність -  та  . У вакуумі магнітна
-7
проникність -  дорівнює 4 ·10 Гн/м. Гірські породи і
мінерали прийнято характеризувати магнітною
сприйнятливістю - æ, яка пов'язана з першим параметром

17