Page 15 - 4246

Заж имна частина

а) б)
Рисунок 5.5 - Приклади конструкції байонетного (а) і важільно-пружинного (б)
затискачів

Необхідну силу закріплення деталі в КВП розраховують виходячи з вимоги
забезпечення нерухомості деталі при дії на неї вимірювальних сил, сил тяжіння і
інерції за методикою, викладеною в п.2.3. Якщо при закріпленні деталі вона
центрується, то сила затискача має бути достатньою для зміщення деталі. Особливо це
стосується КВП для важких деталей.

5.3 Передавальні елементи КВП

Основне призначення передавальних пристроїв - передача виміряних величин на
деяку відстань від вимірюваної поверхні; зміна напрямку виміряних величин;
оберігання вимірного наконечника приладу від безпосереднього контакту з
контрольованою деталлю. Передавальні пристрої підрозділяються на дві основні
групи: прямі і важільні.
Прямі передавальні пристрої рекомендується застосовувати у тих випадках, коли
що контактує з вимірювальним наконечником поверхонь деталі переміщається
відносно індикатора (наприклад, при перевірці биття), причому проміжний стержень,
у разі зносу, може бути легко замінений новим. Так само пряма передача дозволяє
контролювати поверхні, недоступні безпосередньо для стержня індикатора (рис. 5.6.).
Важільні передачі застосовуються для кутової зміни направлених передавальних
виміряних величин, для передачі їх у напрямку, паралельному початковому, але не
розміщених з ним на одній прямій, і для перетворення (збільшення або зменшення)
передавальної величини (рис. 5.7). При використанні збільшуючих важелів
рекомендується приймати передавальні відношення рівні 1,5:1, 2:1, 3:1 і рідше 5:1.

14