Page 108 - 4225

- формування інформаційної політики держави і
громадянського суспільства на синергетичній методологічній
основі як механізму органічної, рівноправної взаємодії
суспільства і влади;

- утвердження й широке використання нових інформаційних
технологій як чинника забезпечення сталого економічного,
соціального і політичного розвитку;

- підвищення раціональної відкритості економіки, політики
і соціальної сфери за допомогою інформаційних засобів;
- створення й розвиток національної системи книговидання;
- залучення механізмів інформатизації як основи системно-

синергетичного моделювання і прогнозування економічної,
фінансової, соціальної, військової, політичної та духовно-
культурної діяльності.

Україна створює свій національний інформаційний простір в
дуже складних умовах, що характеризуються передусім
наявністю застарілих підходів, нерозвиненістю законодавчої

бази, недосконалістю інформаційних технологій тощо. Тому дуже
важливим напрямом розвитку інформаційного простору України є
правове визначення і стандартизація інформаційних відносин у

нашому суспільстві та світовому співтоваристві.
Поняття «інформаційне законодавство України» охоплює
всю систему нормативно-правових актів, ухвалених Верховною
Радою України у формі законів та постанов нормативного змісту,

якими регулюються суспільні відносини щодо інформації, її
змісту, використання та відповідальності суб’єктів (організації)
та об’єктів (цільових аудиторій) інформаційних відносин.

Інформаційне право - це суспільні відносини щодо
інформації, які знаходять вираження в нормах, визначених
законом на публічно- та приватно-правовому рівнях. У вузькому
розумінні інформаційне право - це різноманіття прав і обов’язків

конкретних учасників суспільних відносин щодо інформації як
об’єкта суспільних відносин.
З метою формування сучасного інформаційного

законодавства на сьогодні в Україні Верховною Радою України
ухвалено такі закони:
1. Конституцію (Основний Закон України), що закріплює

право громадян на вільний доступ до інформації.

108