Page 103 - 4225

Канадою і США, в Західній та Східній Європі,
тощо - усе це мало дивний вплив у світі».
Аналіз показує, що ті країни, які мають, використовують і
безперервно удосконалюють зв’язки з громадськістю та їх

найважливішу складову - системи комунікацій, чинять найбільший
вплив на функціонування й розвиток міжнародних відносин у своїх

інтересах. Не випадково асигнування у зв’язки з громадськістю
повсякчас зростають.
Початок ХХІ століття ознаменувався якісно новим етапом

розвитку міжнародних комунікацій. Мережею цих комунікацій
охоплені практично всі країни світу. Міжнародні комунікації
нового тисячоліття ґрунтуються на новітніх технологіях,

супутникових системах радіо і телебачення, цифрових
радіоелектронних і лазерних системах тощо.
Основними тенденціями розвитку міжнародних комунікацій є

два, на перший погляд, протилежні напрями: глобалізація і
персоналізація. Сутність глобалізації полягає у створенні
всесвітної мережі комунікації, тобто єдиної мережі, яка охоплює

всі країни світу. Частиною глобальної мережі стає мобільний
зв’язок, що забезпечує абонентові доступ до зв’язку в будь-якій
точці земної кулі. Тому глобалізація і персоналізація не суперечать

одна одній, а сприяють безперервному процесу удосконалення
зв’язку, обміну інформацією за мережевими напрямами.

У міжнародних комунікаціях найважливішими є розвиток
техніки і технології, засобів збору, накопичення, переробки та
аналізу інформації, використання сучасних і перспективних
інновацій не лише технологічного, а й організаційно-

методичного напряму. Основними напрямами розвитку технічної
та технологічної бази комунікацій є такі:

- збільшення пропускної спроможності ліній зв’язку,
передусім за рахунок створення і використання сучасних
супутникових систем волоконно-оптичних ліній зв’язку;

- підвищення швидкості оброблення та аналізу інформації;
- збільшення обсягу пам’яті електронно-обчислювальної
техніки;

- використання інновацій в організації і самоорганізації
управління міжнародними зв’язками з громадськістю;

103