Page 34 - 4201
P. 34

ґратки складаються з одноосьових або трипроменевих спікул, які утворюють
               при зростанні товсті неправильно розгалужені вапнякові волокна.
                      Клас Демоспонгія (Deмospongia) представлений родом Astylospongia. Це
               поодинокі губки кулеподібної форми без стеблини (час розвитку ордовік-
               силур). Центральна порожнина має вигляд поглиблення на вершині, вiд якого
               відходять тонкі радіальні борони. Поверхня губки має численні пори, які ведуть

               у систему радіальних каналів. Більші пори у поглибленні на вершині служать
               закінченням дугоподібних вивідних каналів.



                                                          SPONGIA







                      CALCISPONGIA                DEMOSPONGIA               HEXACTINELLIDA





                                               ASTYLOSPONGIA                  VENTRICULITES





                                                                               SPIROSPONGIA




                      Рисунок 6.6 - Систематика Типу Губкові (Phylum Spongiata)

                      Клас Шестипроменеві губки (Hexactinellida). Мають кістяк, що
               складається з тривісних (шестипроменевих) перпендикулярних кременевих
               спікул. Вони зростаються кінцями або розташовані вільно в тілі губки. Загін
               тривісні поділяється на декілька родів, основні з яких: Вентрикулiтес
               (Ventriculites) і Целоптiхiум (Coeloptychium).
                      Рід Вентрикулiтес (Ventriculites) має бокалоподібну або чашовидну
               форму тiла, простору центральну порожнину i кореневі вирости для
               прикріплення до дна. Стінка складчаста, складки вертикальні, тісно наближені
               одна до одної. Розповсюджені у крейдовому періоді.
                      Рід Целоптiхiум (Coeloptychium). Для нього характерна грибоподібна
               форма тiла, яке тримається на стеблині або на ніжці, i має складчасту нижню
               поверхню. На верхній поверхні тiла є пори. Розповсюджений у пізній крейді.
                      Г е о л о г i ч н е з н а ч е н н я і р о з п о в с ю д ж е н н я. Спікули
               губок відомі починаючи з докембрійських відкладів. Живуть губки i в наш час.
               У сучасних теплих морях на невеликій глибині їх спікули утворюють
               “губковий” мул. Вони наявні також у радіолярієвих та інших мулах. Серед
               давніх осадових утворень відома порода спонголіт, яка складається переважно з
               кремнієвих спікул губок. Закономірний розподіл губок з глибиною, дозволяє
               встановити глибину і поширення морських басейнів у минулому. Для
               стратиграфії губки практично не використовуються.


                                                                                                            34
   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39