Page 31 - 4201

пористого) i зовнішнього (пористого). Всередині є складна система перетинок,
які пронизані каналами. Представники цього загону - нумуліти, орбітоїди.
Типовим представником є рід Nummulites.
Г е о л о г i ч н е з н а ч е н н я i р о з п о в с ю д ж е н н я. Сучасних та
викопних форамiнiфер налічується біля 30000 видів. Черепашки бентосних
форамініфер після смерті накопичуються на дні у великій кількості, утворюючи

осад, який може мати значну товщину. Планктонні форми форамініфер могли
переноситись на велику відстань. Ця обставина підвищує їх роль як керівних
викопних решток. Мікроскопічні розміри черепашок, що часто наявні у
породах, дозволяють використовувати їх для визначення геологічного віку
навіть за незначними зразками при бурінні свердловин. Форамініфери існували
у кам’яновугільному, пермському, крейдовому i палеогеновому періодах. Деякі
види живуть i сьогодні.

Рисунок 6.5 - Найпростіші (1–8), Губки (9–11), Археоціати (12).
Форамініфери (збільшене): 1–Saccamina; 2–Textularia; 3–Nodosaria; 4–Schwagerina (4а-повздовжній
переріз, 4б-загальний вигляд); 5–Fusulina (5а-загальний вигляд, 5б-внутрішня будова); 6–Globigerina
(вигляд з трьох сторін); 7–Nummulites (7а-загальний вигляд черепашки, 7б, 7в-деталі внутрішньої
будови); 8–Radiolaria (8а-сферична черепашка, 8б-шоломовидна черепашка). Губки: 9а, 9б, 9в-схема
водотоку в різних губок, 10–Astylospongia; 11–Ventriculites. Археоціати: 12а-повздовжній перетин,
12б-поперечний перетин.

31