Page 32 - 4201
P. 32

Підтип Радіолярії (Subphylum Radiolaria). Радіолярії - мікроскопічні
               організми, які мають черепашку переважно з кременю (опалу). У невеликої
               групи кістяк складається з сіркокислого стронцію. Підтип Радіолярії
               поділяється на два Загони: Nassellaria і Spumellaria. Геологічне значення має
               загін Spumellaria. Радіолярії переважно плавають біля поверхні води або
               живуть на глибинах біля дна океану. Переважно - це планктонні організми.
                      Б у д о в а ч е р е п а ш к и. Шкаралупка радіолярій складається з голок,
               які розходяться від центру у радіальних напрямках. Черепашка завжди ажурна,
               кратчаста. Радіолярії мають радіальні фальшиві ніжки і є типовими
               стеногалінними формами. Особливо багато їх у теплих морях, значно менше - в
               помірних i холодних. Ведуть планктонний спосіб життя. Плавають не тільки на
               поверхні, але й біля дна океану.
                      Загін Spumellaria (час розвитку ордовік-сьогодення). Кістяк з кременю
               секреційний, сітчастий, різноманітної форми вiд кулеподібної до циліндричної.
               Складається з однієї або декількох органічних i мінеральних сфер, які вкладені
               одна в одну. Центральна органічна сфера має рівномірно розташовані пори. Від
               поверхні відходять радіальні голки. Кістяк багатоосьовий, рідко одноосьовий.
               Він залежить вiд ступеню сплющення сфер i довжини голок. Кінці голок
               загострені або розгалужуються. Поверхня голок гладка або з радіальною
               скульптурою, що часто розташована спірально. Інколи спумелярії утворюють
               колонії. Форми стеногалінні, планктонні. Існують на великих глибинах, вiд 50
               до 8000м i більше. Найбільший розвиток припадає на тріас.
                      Г е о л о г і ч н е з н а ч е н н я і р о з п о в с ю д ж е н н я. Найпростіші
               - це стародавні організми. Їх рештки відомі у протерозойських відкладах. У
               палеозої, мезозої i кайнозої радіолярії приймали участь в утворенні яшм, опок,
               радiоляріїтів.     Широко       розповсюджені        в   кайнозої.     В   сучасних      морях
               радіолярієві мули накопичуються на глибинах 4000-8000м, де вапнякові кістяки
               інших органiзмiв розчиняються. Використовуються для визначення віку
               кременистих порід, які не містять інших органічних решток. Будову черепашок
               форамiнiфер, радіолярій та інших дрібних органiзмiв, які містяться у глинах,
               тонкозернистих пісках, у вапнякових та інших породах, можна вивчати тільки
               під мікроскопом (мікропалеонтологічний метод). Форамініфери, серед усіх
               найпростіших, мають найбільше значення для стратиграфічної кореляції
               нафтоносних відкладів, в яких інших органічних решток немає.


                                          Тип Акантарії. Phylum Acantharia
                                                  (грець. acantha - шип)


                      До цього типу відносяться планктонні найпростіші з цілестиновим
               скелетом (SrSO 4). Скелет утворюють двадцять (рідше десять) радіально або
               діаметрально розміщених голок. Поверхня голок гладка, кінці загострені.

               Акантарії існують у вигляді планктону у приповерхневих водах.
                      Г е о л о г і ч н е з н а ч е н н я і р о з п о в с ю д ж е н н я. Особливого
               геологічного значення не мають. Наявні тільки сучасні форми, оскільки після
               загибелі їх скелети швидко розкладаються. Можливо існували в юрі і палеогені.

                                                                                                            32
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37