Page 32 - 4201

Підтип Радіолярії (Subphylum Radiolaria). Радіолярії - мікроскопічні
організми, які мають черепашку переважно з кременю (опалу). У невеликої
групи кістяк складається з сіркокислого стронцію. Підтип Радіолярії
поділяється на два Загони: Nassellaria і Spumellaria. Геологічне значення має
загін Spumellaria. Радіолярії переважно плавають біля поверхні води або
живуть на глибинах біля дна океану. Переважно - це планктонні організми.
Б у д о в а ч е р е п а ш к и. Шкаралупка радіолярій складається з голок,
які розходяться від центру у радіальних напрямках. Черепашка завжди ажурна,
кратчаста. Радіолярії мають радіальні фальшиві ніжки і є типовими
стеногалінними формами. Особливо багато їх у теплих морях, значно менше - в
помірних i холодних. Ведуть планктонний спосіб життя. Плавають не тільки на
поверхні, але й біля дна океану.
Загін Spumellaria (час розвитку ордовік-сьогодення). Кістяк з кременю
секреційний, сітчастий, різноманітної форми вiд кулеподібної до циліндричної.
Складається з однієї або декількох органічних i мінеральних сфер, які вкладені
одна в одну. Центральна органічна сфера має рівномірно розташовані пори. Від
поверхні відходять радіальні голки. Кістяк багатоосьовий, рідко одноосьовий.
Він залежить вiд ступеню сплющення сфер i довжини голок. Кінці голок
загострені або розгалужуються. Поверхня голок гладка або з радіальною
скульптурою, що часто розташована спірально. Інколи спумелярії утворюють
колонії. Форми стеногалінні, планктонні. Існують на великих глибинах, вiд 50
до 8000м i більше. Найбільший розвиток припадає на тріас.
Г е о л о г і ч н е з н а ч е н н я і р о з п о в с ю д ж е н н я. Найпростіші
- це стародавні організми. Їх рештки відомі у протерозойських відкладах. У
палеозої, мезозої i кайнозої радіолярії приймали участь в утворенні яшм, опок,
радiоляріїтів. Широко розповсюджені в кайнозої. В сучасних морях
радіолярієві мули накопичуються на глибинах 4000-8000м, де вапнякові кістяки
інших органiзмiв розчиняються. Використовуються для визначення віку
кременистих порід, які не містять інших органічних решток. Будову черепашок
форамiнiфер, радіолярій та інших дрібних органiзмiв, які містяться у глинах,
тонкозернистих пісках, у вапнякових та інших породах, можна вивчати тільки
під мікроскопом (мікропалеонтологічний метод). Форамініфери, серед усіх
найпростіших, мають найбільше значення для стратиграфічної кореляції
нафтоносних відкладів, в яких інших органічних решток немає.

Тип Акантарії. Phylum Acantharia
(грець. acantha - шип)

До цього типу відносяться планктонні найпростіші з цілестиновим
скелетом (SrSO 4). Скелет утворюють двадцять (рідше десять) радіально або
діаметрально розміщених голок. Поверхня голок гладка, кінці загострені.

Акантарії існують у вигляді планктону у приповерхневих водах.
Г е о л о г і ч н е з н а ч е н н я і р о з п о в с ю д ж е н н я. Особливого
геологічного значення не мають. Наявні тільки сучасні форми, оскільки після
загибелі їх скелети швидко розкладаються. Можливо існували в юрі і палеогені.

32