Page 144 - 4201
P. 144

Сибірська платформа піднята над рівнем моря. В антропогені
               представлена алювіальними і делювіальними осадами. Північноамериканська
               платформа також у кайнозої піднята, море регресувало. У палеогені і неогені
               осади тут не формуються. Лише на крайньому південному сході в
               Передкордільєрському прогині зафіксовані палеогенові і неогенові теригенні
               осади в континентальних фаціях. Антропогенова система представлена
               алювіальними        і делювіальними відкладами.               У дельті річки Міссісіпі
               утворюються річні осади після олігоценового часу. В районі плато Колумбія і в
               Мексиці відбувається вилив базальтів.
                      Гондвана. Відклади кайнозою зафіксовані вздовж країв платформи. Це
               теригенні і карбонатні породи. Вздовж розломів утворюються базальтові трапи
               (плато Тибестів - у палеогені, східна Африка - в антропогені).
                      Тектонічні рухи. У кайнозої земна кора формувалась в умовах
               альпійського орогенезу. В ранньому і середньому палеогені відбувається
               прогин земної кори, а у пізньому палеогені починаються гороутворюючі
               процеси, які набули максимального розвитку у неогені. Складчастість
               супроводжувалась активною вулканічною діяльністю. У кайнозої утворюються
               Альпи, Балкани, Карпати, Кавказ, Памір, Гімалаї, Анди, Коряцький і
               Камчатський хребти. На платформах утворюються області епіплатформної
               активізації: Скалисті гори, Тянь-Шань, Тибет.
                      У зонах зчленування платформ і альпід формуються передові прогини:
               Передандійський, Передальпійський, Передкарпатський, Передкавказський,
               Передпамірський, Передкопетдагський, Індійський і Ганський.
                      Оcадонакопичення. У кайнозої основними площами є геосинклінальні
               області Середземноморського і Тихоокеанського поясів. У Альпійській
               геосинклінальній області відбувається накопичення теригенних і карбонатних
               порід. Вулканогенні породи розповсюджені в центральних частинах області
               (Італія, Закавказзя, Туреччина, Іран, Афганістан). У геосинклінальних областях
               Тихоокеанського поясу в прогинах, витягнутих вздовж прибережних ділянок і
               острівних дуг, також накопичуються теригенні і вулканогенні породи.
               Платформні масиви - це переважно області зносу.
                      Клімат. Від початку кайнозою полюс і екватор вже зайняли сучасне
               положення. Проте, клімат був більш м'який, а кліматична зональність виражена
               слабше. Наприкінці міоцену починається зледеніння Антарктиди. Глобальне
               похолодання клімату планети припадає на неоген. На початку антропогену
               клімат стає близьким до сучасного.
                      Корисні копалини. Основними корисними копалинами є нафта, газ,
               вугілля, залізні та марганцеві руди. Більшість родовищ нафти і газу знаходиться
               у молодих складчастих областях Середземноморського і Тихоокеанського
               поясів     та   в   зонах     крайових      прогинів.     Вуглеутворення         пов’язано     з
               палеоценовими і еоценовими відкладами. У корі вивітрювання в тропічних
               областях Південної Америки, Африки, Індії і Австралії знаходяться родовища
               бокситів і залізних руд. З магматичною діяльністю пов'язані родовища міді,
               золота, поліметалів, рідкісних металів.




                                                                                                           147
   139   140   141   142   143   144   145   146   147   148   149