Page 142 - 4201

розріз кайнозою складений морськими теригенно-карбонатними відкладами. На
межі палеогену і неогену в Криму і на Північному Кавказі відкладається товща
темних сланцевих і бітумінозних глин (майкопська серія).
Тихоокеанський пояс. На початку кайнозою на значній території
Тихоокеанського поясу існує декілька геосинклінальних областей, які протягом
кайнозою розвиваються в умовах геосинклінального режиму. Це такі області,

як Східно-азіатська, Новогвінейсько-Новозеландська, Каліфорнійська,
Андійська.
Урало-Монгольський пояс. Протягом кайнозою тут продовжується
платформний етап розвитку, який почався в мезозої. Більша частина поясу
розвивається в умовах континентального режиму. Осадонакопичення
відбувалось у ряді западин. Західна частина поясу (Західносибірська плита і
північна частина Туранської плити) прогинається і у ранньому та середньому
палеогені тут накопичуються морські осади.
Атлантичний пояс. У кайнозої відмічається платформний етап
розвитку, який супроводжувався розширенням Атлантичного океану. На
окраїнних ділянках Атлантичного поясу існують умови континентального
режиму. Море існувало на незначних ділянках південно-західної Англії і на
узбережжі Мексиканської затоки.
Історія розвитку докембрійських платформ у кайнозої
Східноєвропейська платформа. Кайнозойські відклади в межах
платформи розповсюджені на заході, півдні і південному сході. Представлені
морськими піщано-глинистими породами. Відклади антропогену представлені
континентальними фаціями.

Рисунок 11.15 - Основні представники хребетних палеогену:
1 – Coryphodon; 2 – Zeuglodon; 3 – Moeritherium; 4 – Protembolotherium; 5 – Eohippus; 6 – Uintatherium;
7 – Indricotherium.

145