Page 175 - 4200

період, жінка, навіть якщо і вдруге вийде заміж, значно рідше
народжує другу дитину. Ці розлучення зменшують
народжуваність і збільшують кількість як бездітних, так і
однодітних сімей. Існує ще такий факт: із усіх розлучень 40 %
подружніх прожили разом менше чотирьох років. Зрозуміло,
що за цей період вони не змогли народити багато дітей.
Розлучення призводять до збільшення неповних сімей, а це
впливає на виховання підростаючого покоління. Як правило,
більшість таких неповних сімей бувають неблагополучними.
Статистика і тут невблаганна, вона свідчить про те, що у нас
50 % дітей правопорушників саме з таких сімей.
Але ж інші 50 % із нормальних, повних сімей! Зараз ми
бачимо зростання підліткової злочинності, і часто діти -
правопорушники з цілком благополучних і навіть порядних
сімей. Це є наслідком того положення, що сім'я втрачає
провідну роль у соціалізації індивіда, організації дозвілля і
т.д. Поява багатьох нових чинників впливу на соціалізацію
особистості (засоби масової інформації, масова культура
низької якості і т.д.) все більше витісняє значення впливу
сім'ї, і це також складає одну з важливих її проблем.
Ми перелічили лише деякі із загальних проблем сім'ї, але
їх набагато більше. Звісно, що їх треба вирішувати в нашій
країні, як і в будь-якій іншій. Але, якби цими проблемами все
й обмежувалось, то було б набагато простіше досягти
бажаного результату. На жаль існує ще безліч інших проблем
як загального, так і локального характеру. Тому в країнах, у
яких досить високий рівень життя і більш-менш розумно
проводиться демографічна політика, все рівно існує проблема
розлучень, спаду народжуваності, виховання дітей тощо.
Сьогодні соціологами відмічається зворотна залежність
народжуваності від рівня життя у суспільстві: чим він вищий,
тим меншою стає народжуваність. Цей парадокс спростовує
відому теорію Т. Мальтуса про невпинний ріст населення.
Суспільство підійшло до того моменту, коли воно може

175