Page 167 - 4200
P. 167

можна  вважати  одним  із  головних  чинників  сім'ї.  Недарма
                            сім'ю  вважають  сплавом  любові:  подружньої,  батьківської  і
                            дитячої. Якщо всі ці три любові гармонійно поєднуються, то
                            таку  сім'ю  можна  вважати  щасливою.  Як  правило,  ці  три
                            любові  взаємопов'язані:  любов  чоловіка  і  жінки  один  до
                            одного  продовжується  у  любові  до  їх  дітей  і  знаходить
                            відповідь  у  любові  дітей  до  своїх  батьків.  Подібні  взаємини
                            зміцнюють  сім'ю,  сприяють  нормальному  її  розвитку,
                            існуванню,  створюють  оптимальні  умови  для  найкращого
                            виховання і соціалізації індивідів.
                                2. Функції сім'ї
                                Як ми вже говорили, сім'я є мікромоделлю суспільства. На
                            мікрорівні вона виступає як соціальна група, на макрорівні -
                            як  соціальний  інститут.  Інститут  сім'ї  не  с  сталим,  він
                            постійно  змінюється  відповідно  до  змін  і  розвитку  потреб
                            суспільства.  Характер  і  структура  сім'ї  залежать  від
                            конкретних  соціально-історичних  умов.  Змінюються  форми
                            сім'ї,  деякі  її  функції,  з'являються  нові  типи  сімей,  але  все
                            рівно  сім'я  залишається  однією  з  головних  клітин  су-
                            спільства,  будучи  вільним  союзом,  що  заснований  на
                            коханні,  співробітництві,  спільному  веденні  домашнього
                            господарства і вихованні дітей.
                                Як  соціальний  інститут  сім'я  повинна  виконувати
                            наступні загальні функції у суспільстві:
                                1.  Забезпечення  соціальної  та  культурної  безпе-
                            рервності  розвитку  суспільства.  Певні  традиції,  звичаї
                            суспільства,  перш  за  все,  зберігаються  у  сім'ї,  будь-які
                            здобутки у праці, побуті, життєві навички і т.д. передаються
                            від батьків дітям, і таким чином всі досягнення передаються
                            від  покоління      до      покоління,      зберігаючи  безперервність
                            розвитку.  А  діти  до  знань  і  умінь,  отриманих  від  батьків,
                            додадуть  ще  свій  досвід,  щоб  передати  його  своїм  дітям  -
                            наступним поколінням.
                                2.  Відтворення  населення  як  біологічне,  так  і

                                                           167
   162   163   164   165   166   167   168   169   170   171   172