Page 110 - 4200

Яскравим прикладом такої стійкості індивідуальності, її
протистояння обставинам може бути випадок із дружиною
письменника Д. Андреева. Опинившись у в'язниці, вона
сказала собі, що не буде вживати жодного брудного слова, які
були широковживаними серед в'язнів. І протягом восьми років
ув'язнення жодного разу не сказала цих слів. Вона змогла
відстояти свої принципи і не піддалася впливу оточення.
З п'яти вище перерахованих чинників соціалізації перші
чотири є зовнішніми відносно індивіда і лише п'ятий є
внутрішнім, який протистоїть цим чотирьом попереднім. Саме
взаємодія цього внутрішнього чинника із зовнішніми і
становить головний механізм соціалізації. Зрозуміло, що у дії
цього механізму велику роль відіграють психологічні
чинники, але вивчення їх не є завданням соціології. Меха-
нізмами соціалізації вважають також імітацію (наслідування)
й ідентифікацію, коли людина усвідомлює свою
приналежність до певної спільноти.
Соціалізація відбувається під впливом як стихійних, так і
цілеспрямованих соціальних умов. Стихійні умови часто не
залежать від окремої особистості, а цілеспрямовані, навпаки,
залежать від дій самої особистості. Проявом цілеспрямованої
соціалізації є виховання, яке вважають однією з форм і навіть
головною ланкою соціалізації.
Виховання - це діяльність, яка передаючи новим
поколінням суспільно-історичний досвід, спрямована на
формування особистості, її підготовки до суспільного життя і
продуктивної праць Це процес цілеспрямованого,
систематичного формування особистості згідно з діючими у
суспільстві нормативними моделями. Від загальної
соціалізації виховання відрізняється, перш за все, наявністю
мети. Кожного змалку виховували вдома у сім'ї, у дитячому
садку, в школі, в інституті, кожного змалку вчили розумному,
доброму, вічному, але чомусь процес соціалізації у кожного
йшов своїм шляхом, тому з підростаючого покоління

110