Page 79 - 4198

— поганий провідник тепла. Саме ця властивість знайшла
широке використання при виготовленні віконних рам з
подвійними склом.
Надходження і витрати тепла в нижній атмосфері на
різних широтах неоднакові. Північніше 38° пн. ш.
випромінюється тепла більше, ніж поглинається. Ця втрата
компенсується теплими океанічними і повітряними течіями,
направленими у помірні широти.
Процес надходження й витрачання сонячної енергії,
нагрівання й охолодження всієї системи атмосфери Землі
характеризується тепловим балансом. Якщо прийняти річне
надходження сонячної енергії на верхню межу атмосфери за
100 %, то баланс сонячної енергії виглядатиме так:
відбивається від Землі й повертається назад в космічний
простір 42 % (ця величина характеризує альбедо Землі),
причому 38 % відбивається атмосферою і 4 % — поверхнею
Землі. Решта (58 %) поглинається: 14 % — атмосферою і 44 %
— земною поверхнею. Нагріта поверхня Землі віддає назад
всю поглинуту нею енергію. При цьому випромінювання
енергії земною поверхнею становить 20 %, на нагрівання
повітря й випаровування вологи витрачається 24 % (5,6 % —
на нагрівання повітря і 18,4 % — на випаровування вологи).
Такі загальні характеристики теплового балансу земної
кулі в цілому. Насправді ж для різних широтних поясів, для
різних поверхонь тепловий баланс буде далеко не однаковим.
Так, тепловий баланс будь-якої території порушується при
сході і заході Сонця, при зміні пір року, залежно від
атмосферних умов (хмарності, вологості повітря і вмісту в
ньому пилу), характеру поверхні (вода або суша, ліс або лука,
сніговий покрив чи оголена земля), висоти над рівнем моря.
Більше всього тепла випромінюється вночі, взимку і через
розріджене чисте сухе повітря на великих висотах. Але у
підсумку втрати внаслідок випромінювання компенсуються
теплом, що надходить від Сонця, і на Землі в цілому

78