Page 76 - 4198

кристалів льоду. При утворенні туману теплота віддається в
приземний шар повітря. Видимість в тумані може бути до 1
км. Якщо видимість перевищує 1 км. явища називають
димкою /серпанком/. Скупчення твердих частин, диму і пилу
в сухому повітрі називають імлою.
Залежно від умов формування тумани бувають різних
типів:
1/ радіаційні тумани; утворюються в теплу пору року увечері
або вночі в тиху безхмарну погоду над річками, озерами,
низовинами;
2/ адвективні тумани; виникають в теплому повітрі. Вони
характерні для морських узбереж, особливо восени;
З/ тумани випаровування; спостерігаються восени над
водоймами /річками, озерами/, коли їх вода тепліша за
повітря;
4/ тумани змішування - при перемішуванні двох повітряних
мас з різною температурою і вологістю. Серед них
розрізняють гарруа. -це тумани, характерні для берегових
пустель в тропіках, де біля берегів проходять холодні течії.
Змішування відбувається і при зустрічі холодних і теплих
течій /острів Ньюфаундленд/;
5/ на гірських схилах при піднятті та адіабатичному
охолодженні повітря виникають тумани схилів,
6/ міські тумани пов'язані з величезною кількістю ядер
конденсації у великих містах. Коли туман перемішується з
димом, викидами автотранспорту, продуктами горіння,
видимість падає до 0. повітря стає задушливим - це смог /від
англ. "smoke" - дим і "fog" - туман/.
Тумани можуть складатися з крапель води або кристалів
льоду. або з тих та інших /мішані/.
Найчастіше тумани спостерігаються в Арктиці та в південних
частинах інших океанів біля Антарктиди. В помірних широтах
виділяють район о. Ньюфаундленда, біля якого зустрічаються
тепла течія Гольфстрім і Лабрадорська холодна течія. В

75