Page 119 - 4198

запропонований ним принцип розрахунку зміни поля тиску за
кроками, тобто через малі проміжки часу, ліг в основу
сучасних чисельних методів прогнозу.
На теренах бувшого Радянського Союзу успішні спроби
розрахунку майбутніх (через добу) значень атмосферного
тиску, температури повітря й сили та напряму вітру були
проведені в 1940 році в Головній геофізичній обсерваторії під
керівництвом І. О. Кібеля. Але розрахунки прогностичних
карт велися вручну, тому трудомісткість методу й недостатня
точність одержуваних результатів ускладнювали
впроваджування чисельних методів завбачення погоди в
широку практику служби погоди.
Але ось з'являються електронні обчислювальні
машини, і їм доручають аналіз погодних умов. Сам аналіз
відразу стає об'єктивним, а прогноз кількісним. На
обчислення машина витрачає 8—10 хв. Спочатку машини
обмежувалися дослідженням так званих баротропних умов,
при яких сила вітру не залежить від висоти повітряних
потоків. Дальші пошуки привели до того, що почали
враховуватися теплообмін між океаном і атмосферою, вплив
суші і конденсаційні процеси при утворенні хмар і опадів.
Ідея чисельного методу прогнозування зводиться до
математичної інтерпретації закономірностей атмосферних
процесів. З цією метою підбирають систему рівнянь, які
описують ці надзвичайно складні 126 закономірності
найбільш близько до дійсності. Головна трудність підбору
полягає в тому, що рівняння, які описують атмосферні
процеси, дуже складні і містять багато невідомих. Пошуки
відповіді метеорологічної задачі на ЕОМ починають з
визначення чисельного методу її розв'язання і програмування.
Математична інтерпретація атмосферних процесів, подана у
вигляді диференціальних рівнянь, інтегралів, логарифмічних,
показникових і трансцендентних функцій, замінюється
робочими формулами, які зводяться до виконання чотирьох

118