Page 42 - 4194
P. 42

Такий великий обсяг видань призводить до того, що практичні
           можливості фахівця ознайомитись із необхідними документами
           перебувають у межах 2...3 %. Водночас проведення будь-якої
           роботи в галузі науки і техніки передбачає обов’язкове викори-
           стання наявної інформації для того, щоб зберегти певну спад-
           коємність  у  виконуваних  дослідженнях  і  розробках,  а  також
           врахувати нагромаджений раніше досвід. Тому подальший тех-
           нічний  прогрес  і  темпи  його  зростання  суттєво  залежать  від
           організації  науково-технічної  інформації,  інформаційного  по-
           шуку. Пошук і витягання інформації здійснюються за допомо-
           гою  інформаційно-пошукових  систем.  Найпоширенішими  се-
           ред них є карти з ручним пошуком, головним чином ті, які роз-
           поділяються  за  будь-якою  бібліотечною  кваліфікацією  або  за
           УДК.
                УДК  -  універсальна  десяткова  класифікація,  що  склада-
           ється  з  основної  i  допоміжної  таблиць  та  алфавітно-
           предметного покажчика. Основна таблиця вміщує покажчики,
           за  допомогою  яких  матеріали  систематизуються  за  змістом,
           тобто весь обсяг поділяють на 10 основних класів: 0 - загальний
           відділ; 1 - філософія; 2 - релігія; 3 - суспільні науки; 4 - вільний;
           5 - математика, природничі науки; 6 - прикладні науки, меди-
           цина; 7 - мистецтво, прикладне мистецтво, фотографія, музика,
           спорт; 8 - мовознавство, філологія, художня література, літера-
           турознавство; 9 - географія, історія. Кожна наступна цифра, яка
           додається до позначення основного відділу, уточнює його. Чим
           більший  ступінь  дроблення,  тим  більша  кількість  знаків  вхо-
           дить  у  покажчик.  Для  кращого  розкриття  змісту  покажчика
           після кожних трьох знаків ставиться крапка. У межах одного
           розділу покажчики розміщують за принципом від загального до
           поодинокого. Послідовність покажчика УДК визначається по-
           рядком його цифр. Окрім основних покажчиків, використову-
           ють також особливі /аналітичні/ визначники, що відображають
           характерні лише для вузького кола понять ознаки. Їх приєдну-
           ють до основних покажчиків за допомогою тире /-/, крапки /./ i
           нуля  /0/.  У  допоміжних  таблицях  УДК  перераховані  загальні
           визначники, а також різні знаки для з'єднання основних покаж-
           чиків. Поряд із загальними визначниками в УДК застосовують
           також різноманітні знаки: приєднання /+/ - при розгляді кількох
           самостійних питань однакового значення; поширення  (/)  - для
           заміни покажчиків, що відображають близькі за значенням пи-
                                          41
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47