Page 10 - 4194
P. 10

лізму стимулював технічний процес, прискорений розвиток
           науки.
                Фундаментальні  науки  ХVII-ХVIII  ст..  характеризу-
           ються  практичним  або  прикладним  напрямком.  Цьому
           сприяли роботи Рене Декарта /1596-1650 рр./, Блезе Паска
           ля /1623-1662 рр./, Роберта Бойля /1627-1647 рр./, Роберта
           Гука /1635-1703 рр./, Михайла Ломоносова /1711-1765 рр./,
           Антуана Лануаз’є /1743-1794 рр./, Алессадро Вольта /1755-
           1827  рр./,  Георга  Ома  /1787-1854  рр./  та  багатьох  інших.
           Доречно зазначити, що саме в цей час  почали активно роз-
           виватися науки про Землю та її корисні копалини: вугілля,
           горючі сланці, торф, нафту. В кінці ХVIII ст.. почалось від-
           галуження прикладного знання від теоретичного, внаслідок
           чого стали виникати суто технічні науки  – галузі науково-
           технічного знання, але до середини XIX ст. процес однобі-
           чного  поділу  наук  вичерпав  себе.  Знову  починається  їх
           об’єднання,  яке  відбувається  завдяки  появі  нових  наук  на
           підвалинах відомих, раніше відокремлених одна від одної.
           Це виникнення астрофізики, фізичної хімії, статичної фізи-
           ки, біохімії та ін.
                Картина наукового пізнання починає різко змінювати-
           ся.  До  середини  XX  ст.  під  впливом  сучасної  науково-
           технічної  революції  паралельний,  хоча  i  взаємопов’язаний
           розвиток  "чистих"  i  прикладних  наук  порушується,  науки
           починають  ніби  переплітатися  між  собою,  переходити  у
           тісний  взаємовплив.  З'являються  науки  нового  міжгалузе-
           вого характеру. Так виникла кібернетика, яка пронизує ці-
           лий ряд конкретних наук - біологічних, суспільних, техніч-
           них.  Подальше  посилення  взаємодії  i  взаємозв'язку  наук
           має привести до ще більшого єднання всіх наук, до їх взає-
           мопроникнення, утворення нових комплексів  наук i науко-
           вих дисциплін.
                Взаємодія наук, народження їх комплексів висуває на
           перший план сам предмет вивчення. Bci сторони предмета,
           його властивості, форми руху, залежності необхідно вивча-
           ти  не  роздільно  окремими  науками,  а  в  їх  синтезованому
           поєднанні.
                Перетворення  науки  у  безпосередню  виробничу  силу
           здійснюється переважно через технічні науки. Спираючись
           на  природні  закономірності,  технічні  науки  конструюють
                                          9
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15