Page 70 - 4189

Рис. 2.4 вказує на наявність великого діапазону азимутів. Подібна
картина має місце й при інших БС із ортогональним розташуванням
ЛЗ і ЛП, наприклад, для БС типу квадрат (рис. 2.25). Однак, по таких
зображеннях важко судити про ширину й рівномірність узагальнених
q() і часткових q() спектрів. Більше інформативними щодо цього є
самі зображення цих спектрів.

Рисунк 2.25 - Розташування азимутальних векторів квадратного
БС (2 ЛЗ із 12 ПЗ і 2 ЛП із 12 ПП)

На рис. 2.26 показаний узагальнений спектр q() площинної
системи, відпрацьованої з використанням БС виду (рис. 2.23).
Аналізуючи цей узагальнений спектр, можна помітити, що він володіє
широким (0 - 360°) діапазоном азимутів і досить малим (Δ =10)
кроком їхньої дискретизації. Більшість трас (q = 15 00018 000) мають
азимути, близькі до азимута ЛП (90° і 270°). Відлік азимутів у цьому
випадку ведеться відносно вертикалі проти годинникової стрілки.
Наближаючись до азимута ЛЗ горизонтального напрямку (180° і 360°)
кількість трас зменшується приблизно у 2 рази. Подібний спектр
характерний і для ПСС, відпрацьованої за допомогою БС із двома ЛЗ
(рис. 2.26).

Рисунок 2.26 - Узагальнений спектр азимутів q() для ПСС,
відпрацьованої з використанням БС із однієї ЛЗ

69