Page 34 - 4186

34

Переліки формують в алфавітному порядку прізвищ перших
авторів або заголовків. Нумерація записів в усіх переліках є
наскрізною, причому спочатку у кожному списку ідуть назви
кирилицею, а потім латиницею. Опис джерел здійснюють мовою
оригіналу. Наступний список продовжує нумерацію і опис джерел так
само, як і попередній. Джерела з мережі Інтернет або з інших
електронних ресурсів описують у відповідних списках (відповідно до
типу цих джерел).

Список використаних джерел оформлюють згідно з чинними
вимогами.
1. Бібліографічний опис оформлюють згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006
“Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи.
Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та

правила складання”.
2. Опис складається з елементів, які поділяються на обов'язкові та
факультативні. Обов'язкові елементи містять бібліографічні
відомості, які забезпечують ідентифікацію документа, їх наводять у
будь-якому описі.
3. Елементи опису джерела мають такі умовні роздільні знаки:
а) ( / ) – похилу риску: перед прізвищем першого автора (у описах за

назвою джерела);
б) ( : ) – двокрапку: перед відомостями, які відносяться до назви
статті (книги) і перед найменуванням видавництва або
видавничої організації;
в) ( , ) – кому: між прізвищами авторів, а також перед роком
видання книги;

г) ( // ) – дві похилі риски: перед відомостями про документи
(журнал, збірник), в якому вміщено складову частину (статтю,
реферат);
д) ( . – ) – крапку, тире: перед показанням року видання, номера
тому, номера випуску журналу, сторінки, з якої починається
стаття;
е) ( – ) – тире: між номерами сторінок, на яких надруковано

складову частину (стаття, доповідь тези і т. ін.).
Проміжки між знаками та елементами опису є обов'язковими,
оскільки їх використовують для розрізнення знаків граматичної і
приписаної пунктуації (табл. 6.2).